Компанія Google представила концепцію перенесення штучного інтелекту у космос — проєкт Project Suncatcher передбачає створення орбітальних дата-центрів, що працюватимуть на сонячній енергії. Компанія пропонує використовувати сузір’я супутників із сонячними панелями та процесорами, з’єднаними лазерними оптичними каналами зв’язку. Мета — зменшити енергоспоживання, необхідне для тренування великих моделей ШІ.

Супутники планують розміщувати на сонячно-синхронній орбіті, яка забезпечує постійне освітлення та мінімізує потребу в акумуляторах. Основним технічним викликом залишається забезпечення стабільного зв’язку між апаратами. Для виконання обчислень потрібна пропускна здатність у десятки терабіт на секунду. Google вже продемонструвала лабораторну передачу даних зі швидкістю 1,6 терабіта за секунду, використовуючи технології DWDM і просторового мультиплексування.

Ще одним завданням є утримання супутників у стабільному угрупованні на висоті близько 650 км. Моделювання показало, що для цього потрібні лише мінімальні корекції траєкторій, що робить ідею технічно здійсненною. Тестування процесорів Trillium v6e підтвердило їхню стійкість до космічної радіації — чипи витримали дози втричі більші, ніж очікувалося. Найвразливішим елементом виявилася пам’ять HBM, яка почала давати збої лише після 2 кілорад.

Економічна доцільність проєкту залежить від здешевлення запусків. За оцінками Google, якщо вартість виведення вантажів на орбіту знизиться до $ 200 за кілограм до середини 2030-х років, витрати на космічні дата-центри можуть зрівнятися з наземними. У перспективі це дозволить штучному інтелекту працювати не лише завдяки сонячній енергії, а й буквально — на Сонці.

Источник: noworries.news