Більшість тварин в ту епоху літали, повзали або плавали, але Coelurosauravus elivensis, що володіє перетинчастими лапами, планував у повітрі і був схожий на крихітного крилатого дракончика.

Останки цієї тварини знаходили з 1907 року, але класифікувати їх вдалося лише зараз. Зрештою, французькі вчені зрозуміли, що перед ними маленький динозавр, який планує в повітрі.

Довжина тіла тварини становила близько 10 см, у неї були крила, схожі на крила метеликів, та перетинки на лапах. Вчені вважають, що селурозавр міг дертися по деревах, а також переміщатися між ними без особливих рухів тіла, просто плануючи в повітрі.

Ключем до розгадки методу пересування динозавра стала реконструкція доісторичних лісів. Дослідники з’ясували, що дерева на той час були досить високими і їхні крони спліталися одна з одною. Отже, планування було найбільш раціональним способом переміщення між гілками.

Цей здогад підтверджує і специфічна будова тіла селурозавра.

«Грунтуючись на відомій поведінці його одноплемінників, ми припускаємо, що C. elivensis міг згинати зап’ястя назад і зчіплювати пазурі на вершині свого крила, — пояснив Валентин Буффа, палеонтолог із Центру досліджень у галузі палеонтології та Французького національного музею природної історії. — Ймовірно, це дозволило подовжити крило і залишити його відкритим навіть на вищих швидкостях, а також забезпечити гнучкість за рахунок невеликого переміщення рук».

Більше того, «довжина та кривизна патагіалів дозволяють реконструювати дуже широке крило C. elivensis», — додав він. «Зазвичай це створює велику підйомну силу в повітрі, що, ймовірно, дозволяло пролетіти значну відстань».

Источник: techno.nv.ua