У порівнянні з людьми без порушень сну, у людей, які страждають як безсонням, так і синдромом обструктивного апное уві сні, ризик смерті значно вищий. Такого висновку дійшла австралійська дослідницька група в рамках поточного дослідження.

Дослідники з Університету Фліндерса в Австралії виявили, що люди, які страждають як безсонням, так і обструктивним апное уві сні, схильні до більш високого ризику передчасної смерті, ніж люди, які не страждають на ці порушення сну. Результати дослідження були представлені в журналі Sleep Epidemiology.

«Безсоння та обструктивне апное уві сні є двома найбільш поширеними порушеннями сну, кожне з яких зачіпає від 10 до 30 відсотків населення загалом», — повідомляє провідний автор, доктор Олександр Світман з Аделаїдського інституту здоров’я сну при Університеті Фліндерса.

Оскільки поширеність обох порушень сну дуже висока, багато людей страждають обома захворюваннями одночасно. За словами дослідників, ця комбінація називається коморбідним безсонням і апное уві сні.

«Майже 50% людей з апное уві сні мають клінічно значуще безсоння, тоді як від 30 до 40% людей з хронічним безсонням мають апное уві сні», — пояснює доктор Світмен.

Незалежно один від одного, обидва розлади сну вже пов’язані зі зниженням якості життя та високим рівнем використання медичних послуг.

За даними робочої групи, люди з обома порушеннями сну сплять ще гірше, можуть ще менше працювати протягом дня, мають більший ризик психічних проблем і схильні до розвитку серцево-судинних захворювань.

На відміну від багатьох інших досліджень, ці лабораторії сну не використовувалися. Натомість оцінка заснована на симптомах, про які повідомляють самі, що дозволило включити більше людей.

Порівняно 7000 піддослідних. 20% повідомили про обструктивне апное уві сні, 3% страждали на хронічне безсоння, а 3,3% страждали обома порушеннями сну. Когорта спостерігалася протягом одинадцяти років.

Це показало, що в учасників, які страждали як на безсоння, так і на обструктивне апное уві сні, ризик смерті протягом одинадцятирічного періоду спостереження був на 56% вищим, ніж у випробуваних без цих порушень сну.

При розрахунку враховувалися відомі фактори ризику передчасної смерті, такі як спосіб життя та наявність хронічних захворювань.