Повнометражний мультфільм «Мавка. Лісова пісня» вийшов 2 березня на екрани країни. Це унікальна картина зі 190-мільйонним бюджетом, яка націлена, звісно, і на підкорення зарубіжної аудиторії. В Україні неможливо окупити такий бюджет (не вистачить екранів, до того ж через війну багато кінотеатрів не працюють), але 3D мультфільми дешевими не бувають.

Фокус побував на передпрем’єрному показі та детально розібрав мультфільм. А зараз ми розмовляємо з режисером проєкту Олегом Маламужем про те, наскільки було важко закінчувати таку складну анімаційну картину у воєнний час, як її просувати за кордоном, які в ній з’явилися нові спецефекти, а також сенси та аналогії, пов’язані з російсько-українською війною. Цікаво, що автори мультфільму «Мавка» пішли від трагічного фіналу першоджерела — драми-феєрії Лесі Українки — і зробили хепі-енд.

Ваш повнометражний дебютний мультфільм «Вкрадена принцеса: Руслан та Людмила» (2017) — першим з вітчизняного кінематографу був у прокаті у трьох десятках країн, але не зайшов, як ви говорили тоді, на дорогі та престижні ринки США та Франції.

«Принцеса» була продана у понад 50 країнах і стала першим українським анімаційним фільмом, права на кінотеатральний прокат якого було продано до Індії та Китаю. У Франції була телепрем’єра. Це теж чудовий результат.

Україна зараз у тренді, а Мавка — одне з уособлень України. Це може допомогти вам у просуванні мультфільму за кордоном?

Безперечно, Україна — у центрі уваги, але не варто розраховувати лише на цей чинник. «Мавка» і так досить сильний проєкт, високої якості, з глибокою ідеєю, універсальною історією, актуальними смислами, яскравими і сучасними персонажами. Ще до початку російського вторгнення «Мавку» помітили та пильно стежили за її виробництвом не лише в Україні, а й за кордоном: і глядацька, і профільна аудиторії відзначали високий рівень матеріалів. Звичайно, ми можемо залучити нову аудиторію у зв’язку з трендом на все українське у світі, але лише крутий продукт здатний зачепити та утримати глядача.

Судячи з трейлера, у вас є відсилання до «Аватара»: у ролику ми бачимо битву дітей природи — на зубрах під проводом Мавки, та дітей технологій — бульдозера, відправленого бізнес-вумен – Килиною.

Наша історія трохи про інше, але те, що виникають такі асоціації, теж цікаво. А щодо просування, то у кожній країні свій дистриб’ютор, який по-своєму бачить рекламну кампанію. Наприклад, у Португалії «Принцесу» випускали навіть з іншою назвою — «Ромео та Беатріс». Що стосується «Мавки», права на показ мультфільму продано у понад 80 країн. Це майже вся Європа, Латинська Америка, США та Канада, регіон MENA (арабські країни), Австралія, Нова Зеландія, Корея) і це не межа.

FILM.UA Distribution представляє проєкт практично на кожному кіноринку, продажі продовжуються. Мультфільм феноменальний тим, що на більшість територій продано саме кінотеатральні права. «Мавка» заговорить різними мовами по всьому світу. Дистриб’ютори в деяких країнах навіть залучатимуть зірок, щоб ті переспівали саундтреки. Усі промоматеріали (трейлери, постери та інше) будуть також локалізовані.

Але у США ви повинні точно потрапити у тренд, особливо з огляду на нещодавній приїзд до Києва Джо Байдена?

Загалом про прокат в Америці мріють усі. Ми теж сподіваємося на успіх і любов їхньої аудиторії, хоч би як зараз було важко прогнозувати.

Пам’ятаю, над «Принцесою» ви працювали зокрема й з багатьма західними сценаристами та аніматорами, щоби навіть візуально герої мультфільму відповідали світовим трендам.

Так, але «Мавка» порівняно з «Принцесою» — це вихід на новий рівень. Такого у національній анімації ще не було. Та ще в умовах війни. Нещодавно спілкувався з японськими журналістами і вони були здивовані, що ми не зупинили виробництво і закінчили «Мавку» вже під час війни. Для них це було разюче: як такий складний проєкт нам вдалося завершити у воєнний час?

Тим паче, що фінішна пряма — найважчий період. Старт проєкту був у 2016, але активне виробництво розпочалося за кілька років. Сім років для такого грандіозного проєкту — зрозумілі дедлайни, до того ж, у нас з’явився такий чинник, як ковід. Потім сталася ще страшніша подія — війна. Після 24 лютого 2022 року ми не знали, що робити. Хто, де? Декілька людей зі студії потрапили в окупацію — в Ірпені, Макарові. За ідеєю, ми повинні були зупинитися.

Але було спільне рішення — продовжувати. Ми звикли ще при ковіді працювати віддалено: хтось працював із Франції, хтось із Канади. Багато хто залишився і в Києві. Те, що закінчили такий проєкт під час війни, — це диво. Тим паче, кількість спецефектів у мультфільмі «Мавка» порівняно з «Принцесою» — втричі більша.

Чи можна навести приклад такого спецефекту?

Наприклад, у нас є вогняне торнадо — це багатошаровий та технічно складний ефект.

На своїх доньках «Мавку» перевіряли, як «Принцесу»?

Звичайно. І на фокус-групах, і на допрем’єрних показах для партнерів. Історія нікого не залишила байдужим. Вона пробиває на сльозу, змушує сміятися, співпереживати. Мультфільм орієнтований на широку сімейну аудиторію, і він їй цілком відповідає.

Судячи з ролика, це схоже на конфлікт двох сильних жінок через кавалера як у фентезі «Малефісента» (2014)?

Ні, тут інша історія — цілі у героїнь інші. Мавка — Берегиня та Душа Лісу, вона добра, чуйна, чуйна, у ній вистачає і жіночності, і чарівності. Але перед загрозою вона стає безстрашною і стає на захист свого світу. Судячи з відгуків фокус-груп, аудиторії близький характер Мавки — те, як вона діє залежно від обставин. Крок за кроком. За нею приємно та цікаво стежити.

А реакція самої Мавки, як персонажа, на виклики не нагадує історію реагування України — на поступове посилення агресії з боку РФ? Від здивування та шоку, пов’язаного з Кримом, до потім уже справжньої люті після 24 лютого 2022 року? Мене вразили вогняні очі Мавки у фіналі трейлера.

Так і є. Так, ми вкрай терплячі, доки червоні лінії не перейдені. Хто стикався з українським характером — той знає. Що стосується очей Мавки, їх колір змінюється залежно від настрою.

А Килина — її противниця — частково не нагадує Путіна? Вона ж безсовісний прагматик, який перейшов усі межі і задіяв грубу силу?

Можна і так сказати. Хоча це і жіночий образ, вона має в характері чоловічі риси. Але такі риси змушена була проявити і Мавка внаслідок цього конфлікту, це — риси воїна. Історія Мавки, яку ми зробили, справді резонує із сучасними подіями в Україні.

Ми з трагедії, що була у літературному першоджерелі Лесі Українки, зробили мультфільм зі щасливим фіналом. Можливо, хтось звинуватить нас у тому, що це шаблон, але це саме те, що всі ми зараз хочемо бачити. Ніхто з нас не хоче вірити сьогодні у відсутність позитивних результатів та перемоги. І наша історія — про те, що із найстрашнішої ситуації можна вийти переможцем.

Мені взагалі не подобалося, що в українській літературі та й у суспільстві часто культивувався образ жертви. Нескінченне самопрограмування на трагедію, насадження психології людини, яка не має шансів. Ймовірно, такі історії можуть когось змусити замислитись, але вони не формують образи лідерів, зокрема майбутніх поколінь. А для того, щоб це відбувалося — потрібні сюжети, що надихають.

І в цій картині, і зі своїми студентами я намагаюся у сучасних історіях знаходити цілі, заради яких варто жити. У Мавці головне — внутрішня сила кохання, спрямовану збереження життя. Її гнів спрямований на це. Але й тут треба вчасно зупинитися, щоб ця енергія не перейшла в антиутопію, саморуйнування.

Виходить, ваша «Мавка» несе ідеологію перемоги, яка не була закладена у творі Лесі Українки?

Так, у мультфільмі ідеологія така: непереможний той, хто не здається. І Мавка — така, і Україна зробила власний вибір.

Источник: focus.ua