Про це повідомило НАЗК, передає Укрінформ.

Зокрема заступник начальника Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішініх справ у Миколаївській області у декларації за 2021 рік задекларував криптовалюту Bitсoin, вартість якої у гривневому еквіваленті на кінець звітного періоду становила ₴100 мільйонів, наявність якої під час проведення повної перевірки він не підтвердив. У декларації за 2022 рік встановили відображення недостовірних відомостей щодо наявності криптовалюти на понад ₴48 мільйонів. Неможливість підтвердити наявність частини криптовалюти декларант пояснив викраденням холодного криптогаманця та ключа до нього, щодо іншої частини активу — посадовець надав документи, які не дозволили підтвердити правдивість задекларованої інформації.

У декларації за 2022 рік співробітника Донецької обласної прокуратури НАЗК виявило декларування недостовірних відомостей на понад ₴23 мільйони. Лише щодо криптовалюти службовець вказав недостовірні відомості на ₴22,5 мільйона, зокрема про наявність, кількість та вартість своїх численних цифрових активів, а про деякі взагалі забув згадати. При цьому пояснив, що частину криптовалюти подарувала йому біржа, яка працювала в тестовому режимі і не була приєднана до блокчейну, а вказана ціна криптовалюти є рекламною кампанією біржі для приваблення клієнтів, а не реальною ціною.

Депутат Вінницької міської ради у декларації за 2021 рік вказав відомості про наявність у члена його сім’ї криптовалюти, а саме Bitcoin у кількості 20 токенів вартістю понад два мільйони гривень та DOT на майже ₴7,5 мільйона, які не зміг підтвердити під час проведення повної перевірки. Водночас член сім’ї декларанта надав скриншот, який не дозволив встановити правдивість зазначеної у декларації інформації, а щодо Bitcoin також зазначив, що наразі втратив доступ до активу на вказаній біржі. За результатами повної перевірки встановили відображення недостовірних відомостей на загальну суму ₴12 мільйонів.

За обґрунтованими висновками НАЗК компетентні органи розпочали кримінальні провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).