Як передає Укрінформ, про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив у Телеграмі.

«Транслітерація прізвища та імені латиницею, відповідно до вимог українського алфавіту, в паспортних документах застосовується в Україні з 2015 року. Під час подання заяви для оформлення паспортів, на прохання особи, транслітерація може бути змінена й виконана відповідно до написання в раніше виданих на її ім’я документах. При кожному оформленні паспорта людина власним підписом підтверджує правильність написання своїх персональних даних, у тому числі й написання транслітерації», — зазначив омбудсмен.

Лубінець нагадав, що рік тому Україна отримала рекомендації Європейської Комісії із застереженням щодо необхідності врегулювання питання визнання недійсними паспортів, виданих одній особі у зв’язку зі зміною нею своїх персональних даних (у тому числі й транслітерації). Для однакового застосування поняття складових імені 17 листопада 2022 року були внесені зміни до постанов уряду, якими регулюються питання видачі як ID-картки, так і закордонного паспорта.

У лютому цього року Державна міграційна служба повідомила про оновлення програмного забезпечення в системі оформлення біометричних паспортів. Згідно з ним у випадку різної транслітерації у паспорті для виїзду за кордон та ID-картці дійсним визнається останній оформлений документ. Тобто, якщо особа оформила спочатку паспорт для виїзду за кордон, а потім ID-картку з іншим написанням прізвища чи імені латинськими літерами, то закордонний паспорт буде автоматично визнаний недійсним.

Водночас для уникнення порушення прав людини та громадянина було ухвалено рішення не визнавати недійсними паспорти громадянина України, транслітерація в яких не збігається.

«Таким чином, паспорти, в яких різна транслітерація написання прізвища або імені залишаються чинними до закінчення терміну їхньої дії. Такі документи будуть визнаватися недійсними або змінюватися лише за особистим зверненням особи за отриманням або обміном паспорта», — підкреслив Лубінець.