Команда вчених виявила нову загадку Давнього Єгипту. На стінах Фіванського некрополя, що неподалік Нілу, за допомогою рентгенівської флуоресценції знайшли чернетки розписів, зроблені художником понад 3 тисячі років тому.

Про це йдеться у публікації міжнародного наукового журналу PLOS One.

Які намітки робили майстри Давнього Єгипту?

Намітки розписів знайшли у двох гробницях, часів Рамзеса II (приблизно 1330-1069 рр. до н.е.). В них поховані Менна, управлінець при Аменхотепі III, та Нахтамун, начальник вівтаря погребального храму за часів 20-ї династії Давнього Єгипту. Автори дослідження відзначають, що гробниця Менни вважається вершиною древньоєгипетського розпису, в той час як розпис у гробниці Нахтамуна залишається поза увагою.

Рентгенівська флуоресценція проявила на портреті Менни зображення третьої руки. Вчені припускають, що художник вирішив змінити положення лівої руки, а попередню версію замалював. Однак дослідники застерігають від однозначних висновків, оскільки це лише припущення: наразі немає повної інформації щодо естетичних вподобань тієї епохи. Тож існує ймовірність, що 3 тисячі років тому мати додаткову руку на портреті вважали модним.

На іншому ж портреті, на якому зображений Рамзес II, фарбою також приховали одразу декілька незвичних, за версією дослідників, елементів. Так, у Рамзеса II спочатку була борода, що є нетиповим для давньоєгипетського живопису. До того ж на правителі раніше було зображення намиста шебю, яке зникло з фінальної версії розпису.  В період Рамессайда цей вид намиста не піднімався на шиї короля, як, здається, має місце тут. Це може вказувати на те, що Нахтамун служив мертвому і обожненому Рамзесу II, а не живому царю. Дослідники припускають, що під час оздоблення цієї каплиці портрет фараона вперше був написаний за модою 20-ї династії, вже після смерті правителя. Пізніше, коли шебю визнали недоречним, оригінальну композицію виправили.

На думку дослідників, попереду ще чимало відкриттів.

«Ця робота є частиною великого проєкту, спрямованого спочатку на дослідження каплиць-гробниць періоду Рамессайд (бл. 1330 — бл. 1069 до н. е., 19 і 20 династій) у фіванському некрополі. Однак, щоб зрозуміти технічний підхід, який розвивався протягом більш ніж 3000 років, ми розширили наші дослідження на сусідні каплиці різних періодів», — йдеться у публікації у науковому журналі. 

Источник: novyny.live