Видання The Insider раніше провело власне журналістське розслідування, з якого випливає, що премєр-міністр Угорщини Віктор Орбан на початку своєї кар’єри був вкрай негативно налаштований до росії і залежності від російського газу, а потім в один момент дещо змінилося – і Орбан став “найкращим другом росії у Європі”.

Не останню роль у цьому відіграли російські мафіозні клани і “великі брудні” російські гроші.

Розслідування є не менш актуальним і сьогодні на тлі аномальної активності угорського прем’єра для захисту путінських інтересів.

Як вдалося з’ясувати The Insider, однією з причин лояльності Віктора Орбана до путіна може бути відеокомпромат на угорського політика, отриманий кримінальним авторитетом Семеном Могилевічем ще в середині 90-х років.

Коли в 1998 році лідер партії Фідес Віктор Орбан був уперше обраний на посаду прем’єр-міністра, він, на відміну від своїх попередників, уникав візитів у москву і часто критикував росію, особливо після приходу до влади путіна. 

Наприклад, у 2007 році Орбан, на той момент лідер найбільшої опозиційної партії, жорстко критикував уряд за «сліпоту» щодо «зростаючого впливу» росії на Угорщину через її енергетичні гіганти. Він пропонував орієнтуватися на Європу, а не на росію. 

«Те молоде покоління, яке нас підтримує, має не допустити, щоб Угорщина стала найвеселішим бараком Газпрому!» – заявляв Орбан, натякаючи на радянський жарт, що Угорщина – найвеселіший барак соціалістичного табору. 

В 2008 році він продовжував критикувати Кремль, називаючи інші європейські уряди «путінськими маріонетками», а підтримку попереднім главою уряду газового проекту «Південний потік» – національною зрадою.

І раптом у 2009 році все різко змінилося. У листопаді Орбан несподівано приїхав до Санкт-Петербурга на з’їзд партії «Єдіная росія», де познайомився з путіним. Критикувати путіна та росію він перестав зовсім, а коли через рік став прем’єр-міністром Угорщини, прославився як один із ключових апологетів путіна в Європі. 

Що ж сталося із Орбаном у цей період? Можливо, вплинути на нього могла подія, яка, здавалося б, ніяк з Угорщиною не пов’язана – арешт у Москві кримінального авторитета Семена Могилевіча.

Валіза з грошима

Німецькому журналісту Юргену Роту вдалося розговорити бізнесмена Дітмара Клодо, який має досить кримінальне минуле і відсидів термін у в’язниці за виготовлення вибухівки. Він виконував для росіянина Семена Могилевіча функцію посередника при передачі грошей для підкупу політиків.

«У дев’яностих роках я жив у Будапешті, де займався консалтингом та був власником приватної охоронної компанії SAS, – розповіі Дітмар Клодо. – У Будапешті я познайомився із відомим бізнесменом Семеном Могилевичем. Між нами виникли довірчі стосунки, частково тому, що ми були юдеями. Через ці близькі довірчі відносини він доручив мені в середині дев’яностих років, це було в період між 1993 і 1996 роками, передавати гроші різним особам. Один із них був людиною на ім’я Шандор Пінтер (екс-міністр внутрішніх справ Угорщини – The Insider). Для мене Пінтер був тоді лише одним із багатьох корумпованих осіб, яким я передавав конверти від імені Могилевіча. Я приймав його та інших людей у ​​моєму будинку за адресою Meggy Uca 19, у 3-му районі Будапешта. Вони брали гроші у конвертах. Це було 10 000 німецьких марок. Так тривало до 1996 року, а пізніше ці операції йшли вже через когось іншого. 

Одного разу – це було навесні 1994-го, незадовго до парламентських виборів, – перекладач Могилевіча приніс мені валізу, де було близько мільйона марок. Валіза призначалася для молодого чоловіка. Але цей хлопець не хотів заходити в мій дім. Я сказав йому:

„Слухайте. У мене є валіза із цими чортовими грошима. І я не збираюся виходити з нею на вулицю. Тож якщо ви відмовляєтесь, то я передаю це Могилевічу, і нехай він забере із собою валізу з мільйонами. Мені все одно». 

І він таки піднявся до мене разом із ще одним літнім джентльменом, і я приніс валізу з грошима. Хто це був, мені на той час було нецікаво.  Тільки після парламентських виборів я зрозумів, що хлопцем був Віктор Орбан із Фідес. Могилевіч назвав це „поворотним внеском у передвиборчу кампанію“.

Серед інших осіб, які регулярно забирали свій внесок, були Тонхаузер Ласло, тодішній глава відділу організованої злочинності у Будапештській поліції; Шандор Іштван, колишній старший слідчий поліції; Юст Ласло, впливова людина у ЗМІ.

Основною причиною, чому саме я мав передавати ці гроші, було те, що в мене не було нічого спільного з росіянами, і як голову міжнародної секції  угорської Торгово-промислової палати мене сприймали досить серйозно. Я заявляю під страхом покарання за лжесвідчення, що я сказав правду. (Регенсбург, 06/15/2016)”.

Реальною причиною, чому передача конвертів угорським політикам мала обов’язково відбуватися вдома у Клодо, а не на вулиці, були не його побоювання за збереження грошей. Процес передачі грошей удома у Клодо знімала «для страховки» прихована камера, а плівки передавались Могилевичу.

Угода Могилевіча

Семен Могилевіч перебрався до Будапешта 1990-го і прожив тут до початку 2000-х (за 300 метрів від російського посольства). У період приватизації за допомогою різних махінацій придбав контроль над заводом з виробництва зброї в Угорщині. Основною його діяльністю, за даними ФБР, було відмивання грошей Солнцевського організованого злочинного угрупування (ОЗУ).

Сьогодні Могилевіч входить до десятки найбільш розшукуваних злочинців ФБР. Ще з 90-х ним цікавилися ФБР, італійська поліція, спецслужби Швейцарії, а 2003-го він був оголошений у міжнародний розшук Інтерполу. Тоді йому довелося переїхати з Будапешта на підмосковну дачу і не виїжджати з росії.

Швейцарська контррозвідка підозрювала Могилевича у змові зі спецслужбами росії. Ось що йдеться у її звіті, датованому червнем 2007 року.

«Численні представники ОЗУ покриваються державними органами, серед яких ФСБ. Це відноситься, наприклад, до Семена Могилевіча, однієї з наймогутніших постатей російської оргзлочинності, який з 2003 року розшукується ФБР за шахрайство та відмивання грошей і якого ніхто не чіпає в росії. Стверджується, що він навіть був присутній особисто під час російсько-українських газових переговорів.

Досі жоден із лідерів ОЗУ в росії не був притягнутий до відповідальності, що навряд чи можна пояснити недостатніми успіхами у розслідуваннях. Йдеться, навпаки, про те, що ватажки злочинних організацій користуються захистом на найвищому рівні».

У 2008 році Могилевіч був заарештований у москві, але не за запитом ФБР, а у справі компанії «Арбат-Престиж» за підозрою в ухиленні від сплати податків. Могилевіч провів під вартою півтора роки і в липні 2009 року був випущений під підписку про невиїзд, а незабаром справу проти нього було припинено «через відсутність складу злочину». Щоб вийти на свободу, Могилевічу довелося розлучитися з частиною власності та ще надати послугу Кремлю у вигляді компромату на Віктора Орбана.

«На жаль, Орбан сьогодні став маріонеткою, яка виконує накази путіна», – заявив Дітмар Клодо The Insider. Бізнесмен упевнений, що Могилевіч в обмін на свою свободу міг передати компрометуючі плівки Миколі Патрушеву (секретар ради безпеки рф). У всякому разі, Орбан був несподівано запрошений до Москви якраз після арешту Могилевича, і саме тоді Орбан здійснив різкий розворот у своїй позиції.

Одним із свідчень дружби Орбана з путіним стало відновлення в Будапешті пам’ятників радянським воїнам, причому не лише тим, хто звільняв країну від фашистських загарбників, а й «загиблим при придушенні Угорського повстання 1956 року».

Цікаво, що цим займався «авторитетний» російський бізнесмен Андрій Скоч, ім’я якого, як і ім’я Семена Могилевича, пов’язують із Солнцевським ОЗУ. У 2012 році Скоч спільно з МЗС та Міноборони рф відновив у Будапешті пам’ятники радянським солдатам, які «загинули при придушенні Угорського повстання 1956 року».

Коли у 2015 році путін поклав квіти до цієї пам’ятники загиблим під час придушення «угорського повстання», в Угорщині виник скандал. Угорська преса звинуватила уряд Орбана, які допустили відновлення пам’ятника, у порушенні конституції країни.

За час прем’єрства Віктор Орбан вже кілька разів зустрічався з путіним. За словами Орбана, «стосунки з посією не можна будувати на основі принципів, важлива лише вигода»; «Крим – це питання складне»; ЄС потрібен «спільний простір від Лісабона до Владивостока». Такі заяви Орбан зробив після візиту путіна до Угорщини у 2015 році. Орбан заявив, що санкції ЄС проти росії (введені ще в 2014 році – ред.) треба скасувати.

Ще одна цікава тема – розширення атомної електростанції в угорському місті Пакш вартістю 10 млрд євро. Причому, проект фінансує сама росія. Щоб забезпечити успіх АЕС, у 2015 році в Угорщині навіть запровадили додатковий податок на сонячні батареї.

Коли уряд Угорщини виступив за розширення АЕС у Пакші, російський Росатом для цього будівництва було обрано навіть без проведення тендеру, а документи угоди були засекречені на 30 років.

Коли Єврокомісія розпочала розслідування через непрозорість угоди, угорський уряд заявив, що це “політичний пресинг”. У результаті розслідування скінчилося нічим. 

Источник: mind.ua