Російська економіка продовжує втрачати фінансові зв’язки зі світом та можливості проводити операції в основних глобальних валютах.

З початку 2022 року кількість валютних кореспондентських рахунків банків РФ у доларах США та євро скоротилася на 55%, звітував ЦБ РФ в «Огляді фінансової стабільності».

Процес, який розпочався з першою хвилею західних санкцій, що відрізала від системи SWIFT найбільші російські держбанки, не вщухає, визнає регулятор: за період з жовтня 2023 року до квітня 2024-го кредитним організаціям РФ закрили ще 17% коррахунків.

«У звітний період продовжилася тенденція скорочення кореспондентських зв’язків у токсичних валютах з банками-нерезидентами», — пише ЦБ, додаючи, що країни, які Кремль називає «дружніми», також не поспішають наводити фінансові мости з Москвою.

Позитивна динаміка кореспондентських відносин у валютах «дружніх» країн сповільнилася у зв’язку з санкціями, ухваленими США у грудні 2023 року та ускладнили взаємодію російських банків із закордонними партнерами, йдеться в огляді.

Йдеться про нові повноваження американського Мінфіну, який відтепер може вводити санкції, аж до відключення доларових розрахунків проти будь-яких банків світу, які сприяють російському ВПК. Загроза включення до «чорних списків» вже змусила банкірів у Туреччині, ОАЕ та Китаї блокувати платежі на адресу російських компаній.

Внаслідок постачання в РФ імпортних товарів почали скорочуватися — на 18%, за даними ЦБ РФ на травень. Китай — ключовий торговельний партнер Кремля, який забезпечує половину всього імпорту до РФ, — зрізав постачання майже на 15%, імпорт турецьких товарів упав на третину.

Російські експортери продовжують продавати на ринку валюту, дотримуючись президентського указу: у березні вони «викинули» на ринок $13 млрд, у квітні $13,2 млрд. У порівнянні з початком року продаж навіть зріс, вказує ЦБ: у січні та лютому це було $11, 7 млрд. на місяць.

Однак валютний виторг все частіше «зависає» за кордоном через відмову банків обробляти платежі, випливає зі статистики регулятора: за січень–квітень іноземні активи російських компаній підскочили на $33,2 млрд. Це сталося, в тому числі, через «лаги». у розрахунках із зовнішньоекономічної діяльності», зазначав ЦБ, звітуючи за платіжним балансом економіки в травні. Пік проблем припав на березень, коли за кордоном «застрягли» $15,5 млрд.

Валюти в Росії дедалі меншає, і це стосується навіть юанів, визнає центробанк: з грудня, коли платежі зіткнулися з проблемами, у російських банків спостерігається зниження ліквідних активів у китайській валюті. У результаті банки, які минулого року були «донорами», забезпечуючи юанями «колег», самі зіткнулися з необхідністю шукати китайську валюту.

«Ряд великих банків, які раніше розміщували юаневу ліквідність, у першому кварталі 2024 року почав залучати її», — вказує ЦБ. В результаті різко зріс попит на юаневі кредити від центробанку, які той надає в рамках операцій «своп». Максимальний обсяг ЦП довелося залити на ринок у лютому, коли його юаневі ліміти були повністю обрані.

«При цьому концентрація контрагентів Банку Росії за операціями «валютний своп» була відносно низькою, що свідчить про наявність потреби в доступі до додаткової юаневої ліквідності з боку ринку в цілому, а не лише окремих великих учасників», — йдеться в огляді.

Надій на допомогу Пекіна у постачанні Росії юанями ЦБ не має. Основним джерелом фондування юаневих активів у Росії може бути переважно внутрішні заощадження, попереджає він.

Источник: charter97.org