У російських імпортерів чергові проблеми: китайська сторона все частіше відмовляється приймати розрахунки в юанях, якщо ті були куплені в РФ. У сфері міжнародних платежів навіть з’явилися нові терміни — “чистий” та “брудний” юані. “Чистим” називають юань, куплений за кордоном, а “брудним” — на території Росії, й не важливо — на біржі або на міжбанківському ринку.

12 червня Мінфін США розширив вторинні санкції щодо Росії. Під обмеження потрапили 5 російських банків: “Промсвязьбанк”, “Внешэкономбанк”, “Сбербанк России”, “ВТБ Банк” та “ВТБ Капитал Холдинг”. Важливо, що під санкціями опинилися й їхні закордонні представництва, такі як “ВТБ-Шанхай”.

“Росія переорієнтувала свою економіку та спрямувала всі установи уряду на підтримку своїх ганебних військових зусиль. Іноземним фінансовим установам загрожують санкції за продовження сприяння транзакціям, пов’язаним із російською військово-промисловою базою”, — ідеться в повідомленні на сайті Міністерства фінансів США.

“Там дано вейвер такий — звільнення на 2 місяці — з 12 червня введено санкції, тобто з 12 серпня включно. Ось зараз усі обговорюють, що 13 серпня великі китайські банки можуть перестати працювати з Мосбіржею та НКЦ — не зрозуміло, буде це чи ні, подивимося. Але ось ця загроза, що припиняться розрахунки юанем, вона така, цілком собі досить реальна. Про це зараз серйозно говорять”, — сказав російський опозиціонер, економіст Володимир Мілов.

За словами експертів, якщо російська Мосбіржа не знайде великий китайський або регіональний банк, який буде готовий проводити операції в юанях, Центробанк не зможе проводити торги у валюті Китаю. А отже, юань піде з країни слідом за доларом та євро. Раніше щонайменше два російські брокери призупинили операції і з турецькою лірою. Не змогла Росія вивести й зароблені за нафту рупії. В Індії їх вклали в акції, державні цінні папери, інфраструктурні проєкти.

“У результаті прямі платежі з Росії до Китаю в юанях, які й раніше ходили зі скрипом, тепер майже перестали доставлятися одержувачам… Але банки — це ще пів біди. Ще гірше, що виникає проблема з єдиною схемою розрахунків за зовнішньоторговельними угодами, що працювала швидко та майже без перебоїв, — через платіжних агентів в інших юрисдикціях. Навесні, коли платежі до Китаю почали масово зависати, багато імпортерів махнули рукою на банки та стали користуватися послугами таких агентів. Це істотно збільшувало витрати, зате гроші доходили, а товар — надходив. Поява “брудного” юаня все зіпсувала”, — пише The Moscow Times.

Складнощі з розрахунками призводять й до зниження імпорту товарів до Росії. Навіть згідно з офіційними даними Росстату, з початку весни, коли почалися проблеми з юанем, спостерігаються помітні коливання. Так, імпорт товарів у березні 2024-го порівняно з березнем 2023-го впав майже на 20%, а у квітні — на 6,5%.

“Імпорт у сильному мінусі, ось ця історія із заморожуванням розрахунків, вона діє і, найголовніше, що вони, звісно, знаходять обхідні шляхи через банки й дрібніші, але це збільшує витрати. Це для бізнесу типу набагато і набагато дорожче”, — сказав Мілов.

Як пише видання The Moscow Times, посилаючись на власні анонімні джерела, не допоможуть розв’язати проблему навіть розрахунки в рублях. Адже не всі китайські банки готові приймати російську валюту, курси конвертації часто високі, а постачальники з Китаю хочуть отримати за товар міцніший юань, а не російський рубль, що падає.

Источник: uatv.ua