Коротко про те, що у тексті:

• Що таке GLSDB і як їх створювали
• Як працюють керовані бомби GLSDB
• Тактично-технічні характеристики GLSDB
• Скільки часу і чому Україна чекала на GLSDB
• Як бомби GLSDB змінять ситуацію на фронті

Що таке GLSDB і як їх створювали

Абревіатура GLSDB розшифровується як Ground-Launched Small Diameter Bomb – «бомба малого діаметра наземного запуску». Це малогабаритні високоточні боєприпаси, спільно створені американською компанією Boeing та шведською – SAAB. Боєприпас також називають «розумною бомбою» або «крилатою бомбою».

Історія GLSDB розпочинається з керованих авіаційних бомб GBU-39 від Boeing, розповідає портал «Мілітарний». Ці бомби стали першими в сімействі програми Small Diameter Bomb (SDB), їхнє серійне виробництво розгорнули у 2006 році.

Вони були списані в США та європейських країнах у рамках відмови від касетного озброєння після ухвалення відповідної конвенції в Осло у 2008 році. Втім двигуни до них залишилися на складах (станом на 2024 рік – майже 440 тисяч).

Бойова частина боєприпасу важить 93 кг і містить 16 кг вибухової речовини. SDB може самостійно планувати на відстань до 110 км. Пікіруючи на ціль із висоти, бомба здатна, завдяки вольфрамовому наконечнику, пробивати бетонні укриття. Конструкція GBU-39 має крила, які розкладаються в польоті. Вага бомби 130 кг, довжина — близько 1,8 м, а діаметр –  приблизно 19 см.

У 2011 році Boeing береться за новий проєкт GLSDB – бомбу вирішили адаптувати до запуску з наземних установок. Для цього обрали двигун від реактивного снаряда М26, який використовується для запусків снарядів з М142 HIMARS та М270. Після ухвалення відповідної конвенції в Осло у 2008 році США та європейські країни відмовилися від касетного озброєння. А двигуни від нього, що залишилися на складах, стали в пригоді.

Після того, як ракетний двигун виводить бомбу на достатню висоту та швидкість, розгортаються крила та скеровують бомбу до заданої цілі. таким чином вирішувався дефіцит високоточних боєприпасів великої відстані – з’явилася змога залишити більші ракети для стратегічних цілей. 

Так і виникла GLSDB  – плануюча авіаційна бомба, схрещена з твердопаливним ракетним прискорювачем/двигуном, яка тепер сягає дистанції в 150 км. Розробники планують у перспективі збільшити дальність до 200 км і більше.

Як працюють керовані бомби GLSDB 

Простими словами, керована бомба малого діаметра GLSDB це поєднання авіабомби GBU-39 та ракетного двигуна від M26 – звичайної ракети для M270 та HIMARS. Для створення керованої бомби розбирають звичайні ракети й поєднують з бомбою, що працює через GPS. Загалом бомби оснащені інерціальною навігаційною системою та супутниковим позиціюванням за GPS, а також радаром міліметрового діапазону, інфрачервоним та лазерним датчиками та системами наведення.

Використання двох перевірених у бою системи дозволяє швидко вражати різноманітні цілі, під будь-яким кутом на значній відстані. Крім того, обидвох компонентів вистачає на американських складах, а таке поєднання робить снаряди значно дешевшими – $40-50 тис. замість снарядів GMLRS, що коштують втричі дорожче.

Виготовлений із вуглецевого волокна корпус GLSDB заповнили вибуховою речовиною DIME, щоб зробити вибух цілеспрямованішим. GLSDB може літати балістичними траєкторіями. 

Недоліком керованих бомб називають те, що вони можуть уражати виключно нерухомі цілі. Ракета, що хотіла б атакувати рухому ціль, повинна мати спеціальну головку самонаведення, що її наводить лазерним променем літак або безпілотник. 

За допомогою ракетного двигуна бомба розганяється до швидкості 900-1200 м/с, після чого, при досягненні висоти близько 15-25 тис. метрів, від’єднується від розгінного блоку і починає кероване планування до цілі. Унікальність GLSDB у тому, що вона здатна досягати 360-градусного охоплення для великих і малих кутів атаки, облітати складки місцевості та уражати цілі, розташовані в горах, повертатися до цілі, що перебуває позаду від’єднаного розгінного блоку. 

Тактично-технічні характеристики GLSDB 

• Вага – 130 кг,
• Вага бойової частини – 93 кг,
• Довжина – 1,8 м,
• Розмах крил – 1,6 м,
• Операційна дальність – 150 км,
• Точність – 1 м,
• Пускова платформа – М270, М142 HIMARS, власний контейнер

Скільки часу і чому Україна чекала на GLSDB 

Високоточні бомби GLSDB для України замовили ще в лютому 2023 року, коли про них згадали в переліку озброєння в новому пакеті допомоги. У червні в пентагоні повідомили, що постачати бомби малого діаметра почнуть не раніше осені. А про те, що поставка не буде моментальною Україну попереджали з самого початку. Перші 24 ракето-бомби мали надійти через 9 місяців після підписання контракту, а основне постачання планували саме на 2024 рік. 

Оглядачі Defense Express наголошували, що проблема полягала не у відсутності бажання, а в тому, що між зразком, що пройшов випробування, виробництвом малого темпу та повномасштабним серійним виробництвом – дуже велика різниця, що вимірюється часом та грошима.

«Станом на оголошення про передачу GLSDB до України, ця розробка саме перебувала у стані зразка, який пройшов випробування. І навіть коли мова йде про наче дуже прості речі – мовляв, просто взяти два вже готових вироби та поєднати їх за допомогою адаптера. Але, окрім виготовлення самого адаптера це також потребує певної адаптації наявних частин під новий принцип застосування, нове програмне забезпечення, а головне – наявність відповідних виробничих потужностей», – пояснювали військові експерти.

14 жовтня компанія Boeing заявила, що GLSDB буде доставлено в Україну до зими, а 30 листопада американці повідомили про перенесення постачання на початок 2024 року. І хоч офіційно адміністрація США не коментувала конкретні терміни постачань крилатих бомб із міркувань безпеки, заяви Нуланд у Києві свідчать, що боятися вже немає чого – GLSDB, найвірогідніше, вже на озброєнні в ЗСУ.

Як бомби GLSDB змінять ситуацію на фронті

Всього до кінця 2024 року Україна повинна отримати до 750 одиниць GLSDB. Україна стане першою країною, яка використає цю бомбу в бойових діях.

Запускати крилаті бомби можна з реактивних систем залпового вогню M270 та HIMARS, що вже перебувають на озброєнні в України. Також є можливість запускати GLSDB просто з власного контейнера, що робить їхнє застосування універсальнішим.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець назвав ракету GLSDB фактично невразливою завдяки захисту від систем ворожого РЕБ. 

«Вона летить, як керована крилата ракета по складній траєкторії, і збити її дуже складно. Ці нові керовані боєприпаси мають потужну бойову частину, і можуть використовуватися для знищення бункерів, для знищення радіолокаційних систем, зенітно-ракетних комплексів. З огляду на точність, вони мають багатофункціональне призначення і цілі для них однозначно знайдуться», – наголосив Згурець в етері телеканалу «Еспресо». Експерт також наголосив, що бойова частина GLSDB вчетверо потужніша, ніж у боєприпасів GMLRS, які ЗСУ використовують зараз. 

Важливо, що нові снаряди майже вдвічі збільшують дальність, на яку раніше Україна могла націлити наявні пускові установки. Це ставить під удар Сил оборони всі лінії постачання РФ у східних регіонах України та частину окупованого Криму. Точність до 1 м, потужність і більша дальність ураження дозволить полювати за найціннішою технікою рашистів на значній відстані. Мова може йти про ППО Тор-М2, С-300, дорогі комплекси РЕБ, склади боєкомплекту, керівний склад росіян та інші важливі цілі. Збільшить перелік потенційних цілей і невисока ціна боєприпасів. Сили оборони сподіваються, що змусять окупантів перемістити важливі постачання далі від фронту.

«Україна зможе масово бити по глибоких оперативних тилах РФ. Ми можемо покривати північний Крим, лівобережжя Херсонщини, усе Запоріжжя та весь Донбас. Це може змінити ситуацію на фронті на користь України», – цитує Deutsche Welle експерта Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайла Самуся.

Своєю чергою, український військовий експерт Петро Черник вважає, що навіть сотень крилатих ракет може виявитися замало. 

«Лише танків по лінії бойового зіткнення у РФ 2800 одиниць. Бойових броньованих машин близько семи тисяч, артустановок – близько семи тисяч і сотні зенітно-ракетних комплексів», – зазначив Черник.