Загалом польський виробник випускає кілька типів боєголовок для БПЛА — осколково-фугасні, кумулятивно-осколкові та термобаричні. Найбільші в лінійці, боєголовки GX-2, мають масу 4,8 кг і здатні пробивати до 800 мм броні.

Військові дії в Україні довели, наскільки важливими є безпілотні системи на сучасному полі бою, включно з малогабаритними баражувальними боєприпасами. Польська оборонна компанія Belma S.A. спільно з Військовим інститутом технології озброєння в Зеленці розробили нові боєголовки, представивши три типи баражувальних боєприпасів. Детальніше про це озброєння розповів оглядач Defence 24 Мацей Шопа.

У матеріалі йдеться, що ці види боєголовок відрізняються за своїм призначенням на полі бою. Наприклад, мультироторні платформи, такі як квадрокоптери, застосовуються в міській місцевості, в той час, як безпілотники літакового типу використовуються для завдавання ударів на відкритій місцевості. Літальні ж апарати літакового типу також розрізняються за розміром. Більші машини мають більший радіус дії і здатні нести велику боєголовку.

За використовуваним бойовим зарядом боєголовки поділяють на три типи: осколково-фугасні боєголовки, кумулятивно-осколкові боєголовки, термобаричні боєголовки.

Осколково-фугасні боєголовки (GO-1 HE — High Explosive) призначені для ураження цілей кінетичною енергією осколків і ударної хвилі. Такі боєголовки використовуються для ураження живої сили, укріплень, броньованої та легкоброньованої техніки.

Кумулятивно-осколкова боєголовка (GK-1 HEAT — Hight Explosive Anti-Tank) використовується для ураження танків та іншої більш важкої бронетехніки. Тут кумулятивний струмінь відповідної форми відповідає за пробиття броні цілі своєю кінетичною енергією.

Термобаричні боєголовки (GTB-1 FAE — Fuel Air Explosive) використовуються для ураження живої сили, притулків, укріплень та об’єктів інфраструктури в закритих приміщеннях. До складу таких боєголовок входить вибухова речовина, що забезпечує високий тиск у момент детонації.

Головним чинником тут є швидке наростання тиску і висока температура, що супроводжує вибух. Такі боєприпаси також називають вакуумною зброєю. Це пов’язано з тим, що під час вибуху створюється вакуум, який поглинає весь кисень у джерелі вибуху, створивши частковий вакуум. Таким чином, ціль уражається в основному внаслідок стрибка тиску, який триває довше, ніж при використанні традиційних вибухових речовин.

Компанія Belma спочатку розробила тактичні боєголовки GX-1 масою 1,4 кг, оснащені камерами денного світла або тепловізорами. Їхній осколково-фугасний варіант (GO-1 HE) вражає ціль у радіусі 12-30 метрів від точки детонації. Протитанкова версія GK-1 HEAT здатна пробити броню товщиною до 180 мм, а термобарична GTB-1 FAE уражає ціль у радіусі 12 метрів.

Існує зменшена версія цих боєприпасів GX-1 DG, що має вагу 1,2 кг. Вони дешевші, оскільки в них не використовуються камери та інші датчики.

Боєголовки GX-2, навпаки, є найбільшими в лінійці та мають масу 4,8 кг. В осколково-фугасному варіанті вони здатні уражати цілі в радіусі 30-50 м, у протитанковому — пробивати броньову сталь завтовшки понад 700-800 мм, а в термобаричному — уражати в радіусі 30-50 м.

На відміну від GX-1, боєголовки GX-2 розроблялися не для розміщення в передній частині літального апарату, а всередині нього, в центрі фюзеляжу, і тому мають циліндричну форму.

Остання розробка польської компанії — GX-4 вагою 1,6 кг. Як і невеликі GX-1 DG, вони не оснащені камерами або будь-якими іншими датчиками. Це дало змогу оптимізувати їхню аеродинаміку і розробити більше вибухівки, що призвело до підвищення їхніх можливостей зі знищення цілей. Осколково-фугасні уражають цілі в радіусі 30 м від точки попадання, термобаричні — в радіусі 20 м, а протитанкові — пробивають сталеву броню завтовшки до 350-400 мм.

Експерт звернув увагу, що всі боєприпаси Belma S.A. сконструйовані таким чином, що оператор може підірвати їх у будь-який момент з пульта управління польотом БПЛА.

«Вони також здатні повністю повідомляти про стан свого озброєння на пульт оператора системи. Завдяки цьому випущені боєприпаси можуть у разі невиявлення цілі повернутися і бути використані повторно, мінімізуючи тим самим ризик випадкового потрапляння і вибуху у випадковому місці», — підсумував Шопа.

Источник: focus.ua