Швеція відправить до трьох військових кораблів у Балтійське море, щоб не допустити диверсій підводної інфраструктури.

У заяві шведського уряду мовиться, що рішення має забезпечити зусилля НАТО зі збільшення присутності альянсу в Балтійському морі.

Також Швеція виділить чотири кораблі берегової охорони для спостереження за Балтикою. Ще сім суден будуть у стані готовності, мовиться у заяві уряду.

Крім кораблів, шведські військові нададуть також літак спостереження ASC 890.

Швеція приєдналась до НАТО у березні 2024 року, ставши 32-м членом альянсу, як наслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Рішення відправити сили ВМС у Балтійське море — це перший випадок, коли Швеція як союзник НАТО надає збройні сили для захисту та стримування альянсу.

Рішення ухвалили після того, як у водах Балтії сталося кілька інцидентів, внаслідок яких були перервані електричні кабелі та газопроводи, що прокладені по дну Балтійського моря між різними країнами.

Серед версій розслідування — причетність Росії.

Підводні кабелі та трубопроводи, що прокладені по дну моря, з’єднують країни Північної Європи, Балтії та Центральної Європи, сприяють торгівлі, енергетичній безпеці та, у деяких випадках, зменшують залежність європейських країн від російських енергетичних ресурсів.

З 2023 року загалом вже було пошкоджено десять кабелів у Балтійському морі, що вплинуло на Естонію, Фінляндію, Швецію, Німеччину та Литву.

Щонайменше у двох інцидентах було зафіксовано, що кораблі тягнули по дну якір, який пошкодив підводні кабелі.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив на щорічній конференції з безпеки в неділю, що Швеція не перебуває у стані війни, але також не має миру, повідомляють місцеві ЗМІ.

Ні Швеція, ні Фінляндія не називають Росію винною в інцидентах, розслідування ще триває.

«Швеція не робить поспішних висновків і не звинувачує когось у саботажі без дуже вагомих причин», — зазначив шведський прем’єр Крістерссон. — «Але ми теж не наївні».

Міністерка закордонних справ Фінляндії, коли відвідувала Київ, напередодні заявляла, що ці випадки агресії можуть бути з боку держави-вигнанця.

А президент Фінляндії Александр Стубб наголошував на необхідності протидії ризикам, які становлять судна російського «тіньового флоту».

«Наші органи влади ефективно співпрацюють з розслідування подій… Необхідно вміти запобігати ризикам, які становлять кораблі російського «тіньового флоту», — написав Александр Стубб у мережі Х 26 грудня.

Голос Америки повідомляв про деталі розслідування заарештованого у Фінляндії судна, яке тягнуло якір по дну. Фінляндія вважає судно частиною “тіньового флоту” – механізму уникнення нафтових санкцій, яким серед інших користується Росія.

25 грудня в Балтійському морі стався збій у роботі електрокабелю Estlink 2, який сполучає Естонію та Фінляндію. Фінські прикордонні служби тоді затримали нафтовий танкер Eagle S, який прямував із Росії. Судно підозрюють у розриві електричного кабелю в Балтійському морі, а також несправності трьох кабелів зв’язку між країнами.

Источник: holosameryky.com