Швейцарські вчені винайшли унікальний метод дослідження слухо-вербальних галюцинацій, що дозволяє здоровим людям чути неіснуючі голоси. Експеримент, описаний у журналі Psychological Medicine , включав використання робота, «рожевого шуму» та записів голосів учасників.

Дослідження проводилося у Лабораторії когнітивної нейронауки Швейцарського федерального технологічного інституту у Лозанні. 48 здорових добровольців, які розмовляють французькою і не знають мети дослідження, були піддані впливу спеціально розробленого робота. Учасників просили штовхати робота, який у відповідь їх штовхав, створюючи ілюзію зовнішнього впливу.

Для посилення ефекту вчені використовували записи голосів самих учасників, які вимовляють односкладові слова з негативним підтекстом, і навіть голоси незнайомців, які вимовляють самі слова. Ці записи відтворювалися на тлі «рожевого шуму» — звуку, який за частотою нижче білого шуму і вважається заспокійливим.

У ході експерименту учасників просили натиснути кнопку, коли вони чують голоси у «рожевому шумі». Потім вони повинні були описати, що саме вони чули, що дозволило дослідникам визначити, чи зазнавали вони галюцинації власного голосу чи записів інших людей. Більшість «неправдивих тривог» відбувалося під час синхронних поштовхів, і дивно, але учасники частіше повідомляли про почуті записи власних голосів, а не голосів незнайомців.

Паво Орепіч, постдокторант Університету Женеви та співавтор дослідження, поділився з PsyPost, що люди, схильні до марення, частіше чули голоси. Це підтверджує теорію у тому, що такі явища, як галюцинації і марення, можуть бути у широкому спектрі феноменів, навіть серед загальної популяції.

Експеримент, безперечно, незвичайний і стирає межі між класичними умовними рефлексами і парейдолією, і, хоча його результати не дають остаточних відповідей, вони підкреслюють, що наш мозок залишається загадковим механізмом, здатним як розпізнавати неймовірно тонкі візерунки, так і їх уявляти.