Міністр оборони Бельгії Тео Франкен назвав «божевіллям» мати у Європі три винищувачі нового покоління. За його словами, це буде надто дорого.

«Це божевілля. [Ми] маємо зупинити цю ідею. Я вважаю, що виробництво трьох [різних літаків] занадто дороге. Краще мати одну велику програму, яка включає хмарну мережу та Collaborative Combat Aircraft (CCA)», — зауважив Франкен в інтервʼю Breaking Defense.

Як пише Defense Express, про це політик сказав після того, як Франція та Німеччина остаточно посварилися у межах європейського авіаційного проєкту FCAS (Future Combat Air System). Водночас нещодавно в Airbus запропонували врятувати цю програму, розділивши її на два окремих винищувачі — легший для Франції та Іспанії, та важчий та потужніший — для Німеччини.

«І дійсно тоді виходить, що в Європі цілком може бути три проєкти літаків наступного покоління. Крім цих двох, поки що «живим» залишається майже європейський GCAP (Global Combat Air Programme) із Великою Британією, Італією та Японією», — зазначили аналітики.

За словами експертів, це станеться у разі того, якщо Швеція може зробити літак самостійно. Також одним із варіантів залишається приєднання до якоїсь наявної програми, якщо FCAS остаточно розпадеться, то в Європі фактично залишиться лише GCAP.

Франкен наголосив, що Брюссель у проєкті FCAS має статус спостерігача, але «ми не маємо багато інформації» про останні політичні та промислові події, які повʼязані з цією ініціативою. 

«Це справа ключових гравців. … Я не впевнений, що все закінчиться добре. Я припускаю, що це буде проблематично», — зауважив міністр оборони Бельгії.

Що відомо про проєкти винищувачів у Європі

Раніше Financial Times писало, що Макрон опинився між двома вогнями через розробку винищувача нового покоління у Європі. Президент Франції зіштовхнувся з перешкодою у своїх амбіціях щодо розвитку флагманської франко-німецької програми винищувачів нового покоління, а саме середньою оборонною компанією країни, яка, за припущеннями, мала б виконувати його вказівки.

Йдеться про компанію Dassault Aviation, яка з 1950-х років має незалежну політику та вплив, адже є головним постачальником французьких бойових літаків. 

«Вона відома тим, що в 1980-х роках відмовилася від іншого транскордонного оборонного проєкту — Eurofighter Typhoon, який пізніше був побудований Великою Британією, Італією, Німеччиною та Іспанією, — оскільки хотіла бути лідером у проєктуванні та виробництві», — підкреслили у FT. 

Источник: unian.ua