Як передає Укрінформ, таким чином директор Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони України Артем Романюков прокоментував Українському радіо перші відгуки про додаток «Армія+».

«Ми не зберігаємо майже нічого на кінцевих пристроях, тобто на телефонах військовослужбовців. Більше того, після проходження потрібних погоджень, з часом інформація взагалі зникає навіть звідти. Плюс, якщо, не дай Боже, людина потрапила в полон, або її телефон потрапив до рук ворога, і ми маємо таку інформацію, то ми можемо дистанційно вимкнути всі авторизації. І тут дуже важливо ще розуміти, що якщо порівняти той масив інформації, яку можна отримати, захопивши, наприклад, паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток, і те, що є в додатку, то це неспівмірно. Тобто, в паперовому її більше насправді», — сказав він, коментуючи захищеність даних військовослужбовців у застосунку «Армія+».

Щодо основних функцій додатку Романюков зазначив, що це перша версія, тому запуск з мінімальною функціональністю – це стандартний потік для запуску подібних застосунків. «Зараз ми маємо 2 основні функції. Перша – це військовий ID. І друга – це власне електронні рапорти. Тобто зараз є 11 найпоширеніших рапортів, перелік яких ми встановили, провівши відповідне опитування. І ці 11 найпоширеніших рапортів зараз стало можливо подати онлайн через застосунок. Вони мають ту саму юридичну силу, що й рапорти паперові. Ми про це теж попіклувалися. Ми розробили постанову Кабінету міністрів, яка регулює Державний веб-портал електронних публічних послуг. Це і є застосунок «Армія+». Також є наказ міністра оборони про порядок проходження рапортів. І в ньому є тепер частина щодо електронних рапортів, як вони розглядаються і яким чином підписуються», — розповів він.

Представник МОУ зазначив, що майже кожна дія військовослужбовця супроводжується написанням рапорту. «Рапортів є просто незлічена кількість, на всі випадки життя. Тому, якщо взяти весь життєвий паперовий цикл в армії, то рапорти в ньому, мабуть, складають найбільше паперове навантаження. І другий фактор – вони стосуються всіх. Тобто є речі, які стосуються тільки командирів, а є речі, які стосуються будь-якого військовослужбовця, і це теж про рапорти», — розповів він.

Романюков додав, що було проведено велике дослідження, і в топі відповідей були якраз ті послуги, які або самі по собі є рапортом, або ініціюються виключно через написання рапорту. «Таким чином ми вибрали топ-10 послуг, подивилися, що з них ми можемо реалізувати вже, тому що не під все є зараз нормативна рамка, не все можна оцифрувати швидко, і таким чином сформулювалися ці 11 найпоширеніших рапортів, які зараз оцифровані і можуть подаватися через «Армію+», — пояснив він.

Представник МОУ заявив, що перша реакція на запуск додатку була дуже позитивна. «Тепер у нас дуже велика задача не схибити, щоб ці очікування і цей позитивний суспільний резонанс був виправданий. Поки що ми бачимо кілька викликів, які ми прораховували і розуміли, що вони будуть. По-перше, це виклик із авторизацією. Ми працюємо через Реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, відомий в народі як «Оберіг». І ми очікували, що буде певний відсоток людей, які не зможуть авторизуватися, тому що система їх не ідентифікує як військовослужбовців. У нас під це зараз розгорнута окремо невеличка команда, яка опрацьовує такі кейси для того, щоб у Реєстрі швидко, але з підтвердженням і законно, ремонтувати такі події, коли людина не змогла себе найти», — розповів він і додав, що не військовослужбовець не має мати можливості потрапити в «Армія+» і авторизуватися там.

Другим викликом Романюков назвав користування вже самою системою. «Я казав, що зараз у нас є 2 основні функції – Армія ID і рапорти. Армія ID – це 9-значний унікальний код, який отримує кожен військовослужбовець в системі. І з міркування безпеки, ми тут дещо скуті в законодавчому полі, щоби не подавати рапорт на конкретну посаду з конкретним прізвищем, він подається на Армії ID вашого командира. І власне зараз військовослужбовці мають дізнатися Армії ID своїх командирів, щоб мати змогу на них звертатися з рапортами. Для цього, відповідно, треба, щоб «Армія+» встановилася на пристрої командирів, в першу чергу. І ми з ними зараз ведемо і роз’яснювання роботу, і роботу з навчання. Ми відправили роз’яснення на всі військові частини, щоб їхні діловоди розуміли, як працює система. Вони їх отримали і зараз адаптуються під ці реалії», — сказав він.

Щодо наявного функціоналу директор Директорату цифрової трансформації зауважив, що мова йде про десятки годин роботи людей, військовослужбовців Збройних сил. «Навіть за самими скромними підрахунками, на рік ми вивільнимо близько 60 робочих годин для кожного підрозділу на рівні батальйону. Відповідно, це вже оптимізація. Але ж ми на цьому не збираємося зупинятися. Щоб далі розвиватися, нам потрібно, по-перше, зчитати перший фідбек. Зрозуміти, що потрібно людям далі, що їм заважає працювати зараз, оптимізувати структуру, яка є у нас зараз, і далі докручувати нові функції», — зазначив він.

Як повідомляв Укрінформ, 8 серпня в Києві за участі Президента Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра оборони Рустема Умєрова та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова Міноборони презентували застосунок «Армія+», що дає старт цифровізації документообігу в Збройних силах.