59-річний бойовий інженер в інтерв’ю Kyiv Independent розповів про свої винаходи.

Наразі обидві версії перебувають на стадії розробки. Перша версія скидала протитанкові міни, які, за словами Наваренка, поранили російських військових. Друга, яка ще не пройшла випробування на полі бою, може безшумно наближатися до ворожих позицій на будь-якій місцевості й стріляти з гранатометів.

«На відміну від безпілотників, які вже стали повсюдним і незамінним інструментом війни з обох сторін, безпілотним наземним апаратам ще належить стати невіддільною частиною бойових дій у російсько-українській війні.

Хоча Захід надав Україні певну кількість БНТЗ для евакуації та вогневої підтримки піхоти, за даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, цієї кількості недостатньо для вагомих зрушень.

Українці на полі бою та поза ним намагаються змінити цю ситуацію. Окрім солдатів, таких як Наваренко, українські технологічні компанії випробовують конструкції БНТЗ. Міністерство цифрової трансформації, зі свого боку, працює над тим, щоб переконати українських військових якнайшвидше прийняти нові інновації», – пише KI.

Видання зазначає, що хоча розробка БНТЗ ще має пройти довгий шлях, як українські, так і російські винахідники запустили багато ініціативних проєктів, подібних до роботи Наваренка, сподіваючись, що їхнє використання на полі бою може змінити правила гри, якщо вони виявляться ефективними.

Серед стартапів, що з’явилися після війни, – SkyLab, українська оборонна компанія, що виробляє безпілотні наземні та літальні апарати.

SkyLab починала з розробки безпілотних літальних апаратів. Серед її продуктів – ударні безпілотники Shoolika mk6, які, за словами компанії, не піддаються глушінню засобами РЕБ, що є звичайною вразливістю БПЛА.

«Через рік після початку розробки безпілотників для армії провідний інженер і співзасновник SkyLab Євген Рвачов каже, що у нього з’явилося бачення продукту, який може бути настільки ж потужним, як і БПЛА на полі бою.

Це був день у березні 2023 року, одразу після того, як його колеги розійшлися по домівках. Він почав вдаватися в питання, чому так багато уваги приділяється БПЛА і «мало уваги» наземним безпілотним системам.

Так з’явилися на світ роботи Sirko-S і Sirko-S1 – дистанційно керовані апарати, які можуть перевозити зброю або спорядження вагою до 150 і 200 кілограмів відповідно», пише The Kyiv Independent.

За словами Рвачова, на вдосконалення першого БНТЗ пішло близько двох місяців. Але навіть після цього його робота на полігоні в травні не задовольнила інженера, і він вирішив зупинити свій вибір на абсолютно новій моделі – Sirko-S1.

У порівнянні з першою моделлю, Sirko-S1 важчий завдяки металевій конструкції, що робить платформу більш стійкою, коли на неї щось ставлять, і має дві камери, в тому числі об’єктив нічного бачення. Модель Sirko-S1 коштує $8,000–10,000.

Але БНТЗ чутливі до наземних мін – як і будь-яка техніка або автомобіль, і Рвачов вважає, що російським військам буде досить легко виявити їх через їх метровий розмір.

Утім, Рвачов прагне пройти через бюрократичні процедури з Міністерством оборони, щоб його інновації нарешті змогли допомогти солдатам на полі бою. Станом на початок вересня жоден з його роботів ще не використовувався на передовій.

«Краще втратити 8-10 тисяч доларів, ніж людину. Наша головна мета – якомога ширше використовувати роботизовані системи, щоб військові не ризикували своїм життям», – каже Рвачов.

Источник: texty.org.ua