Частково причиною того, що її тіло не піддалося гниттю, вважали велику кількість ртуті, яку воно містило, що, як вважалося, натякало на діагноз сифілісу, який у той час лікували за допомогою токсичного важкого металу. Однак нові дослідження показують, що це могло бути не так, і натомість вказують на невідомий патоген мозку як можливу причину смерті, повідомляють в IFLScience.

Хоча в муміфікованих рештках Бішофф на стегнах, грудній клітці та черепі виявили ознаки сифілісу, дослідники детальніше вивчили популяцію збудника в її тілі й не знайшли жодних ознак Treponema pallidum — бактерії, що спричиняє сифіліс. Чи могло статися так, що ртуть, яка циркулювала в її організмі, очистила її від хвороби, що її вбила, або ж це було щось інше?

Дослідники, які брали участь у новому дослідженні причини смерті Бішофф, виявили «надзвичайно велику кількість мікобактерій» в її мозку, як в самому органі, так і в навколишньому черепі. Вони змогли отримати майже повний геном збудника, який міститься в не туберкульозних мікобактеріях (НТМ), виявивши, що він став стійким до сполук ртуті. Така стійкість могла розвинутися у відповідь на те, що в той час ртуть так охоче використовували в медицині, подібно до бактерій, стійких до антибіотиків, які ми бачимо сьогодні.

Наявність і кількість цих бактерій у мозку в порівнянні з повною відсутністю виявлених T. pallidum змусили їх висунути альтернативну гіпотезу смерті від сифілісу, як це було раніше запропоновано для мумії, яка є пра-пра-пра-пра-пра-пра-прабабусею експрем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона.

«По-перше, вона страждала на сифіліс і успішно пройшла курс лікування ртуттю, і T. pallidum був повністю знищений, тоді як інфікування мозку НТМ відбулося пізніше, — пояснюють автори дослідження. — По-друге, вона страждала від НТМ, і, ймовірно, мала симптоми, схожі на сифіліс, і тому її лікували ртуттю, але збудник вижив завдяки вмісту генів стійкості до ртуті та важких металів».

Ураження черепа та інших кісток можуть свідчити на користь першої гіпотези, хоча на молекулярному рівні це здається малоймовірним, кажуть вони. З іншого боку, те, що винуватцем міг бути неідентифікований НТМ, підтверджується як молекулярно, так і радіологічно.

НТМ, яку вони виявили, виявилася неприємним жуком, озброєним до зубів «генами вірулентності і токсинами», які могли б дуже погано вплинути на інфікованих. Набір симптомів цілком міг би відображати симптоми сифілісу, що пояснює, чому Бішофф лікувалася ртуттю, але стійкість до токсину важкого металу означала, що це вбило б пацієнта ще до того, як він знищив би збудника.

Справу ще далеко не закрито, але вона принаймні відкрита, оскільки сифіліс без доказів його збудника здавався б малоймовірною причиною смерті. Що стосується НТМ, це може означати, що ми повинні ставитися до цього збудника з більшою підозрою, враховуючи, що зазвичай вважається, що він існує більше в навколишньому середовищі, а не як загарбник в нашому організмі.

«Це дослідження проливає світло на НТМ як причину занедбаних захворювань та інфекцій, які могли бути помилково діагностовані як сифіліс або туберкульоз у вісімнадцятому столітті, і які все ще можуть бути проігноровані або неправильно інтерпретовані в наші дні в палеопатологічних дослідженнях через спрямований інтерес до поширеніших і відоміших захворювань», — підсумували автори.

Источник: focus.ua