«Це звання вже оклепане! Чую неодноразово. Стільки тих косметичок намножилося. Але все ще замало», – так починається стаття під назвою «Косметика», надрукована у львівському жіночому журналі «Нова хата» 1934 року. Замало, бо львів’янки шукають зручних масажисток, а «все ще нема поміж них українок».

Отже, майже 90 років тому на Львівщині розквітала косметологія – українки купували «гормонові креми на меду після англійської рецептури», робили масаж обличчя і ходили до косметичних шкіл, щоб здобути новий фах.

Як радили жінкам дбати про шкіру редакторки журналу та львівські косметологині 1934 року, розповідає лікарка-косметологиня, дерматовенерологиня Ганна Кравчук.

Індивідуальний підхід: «гуртовим трактуванням у косметиці нічого не зробите»

Уже тоді знали, що на стан шкіри впливають «безліч обставин», тому косметика має підбиратися «індивідуально до потреб кожної шкіри». Для цього косметологиня Стефа Гаврисевич, котра мала власний косметичний кабінет у Львові, вивчала не лише стан епідермісу, але й фігуру, темперамент, вдачу і загальний стан здоров’я пацієнтки.

Домашній догляд: «косметичні заходи не закінчаться косметичним кабінетом»

Належна дієта, гімнастика, сон та «уважне плекання обличчя» – такий вигляд мав довготривалий план догляду за шкірою обличчя. «Обмеження в плеканні краси тільки зовнішніми засобами» косметологинями не заохочувалося.

У статті «Літня косметика» жінкам радили їсти «яринні страви» (ярина: городина), пити компоти, свіжий чай із рум’янцю або м’яти і не зловживати гострими приправами. Через відсутність супермаркетів та морозильних камер харчування ділилося на періоди. На початку літа із зимової їжі переходили на рослинну, літню. Бо «вигляд нашої шкіри залежить великою мірою від поживи».

А щоб мати підтягнуте тіло й заокруглені м’язи, авторка статті Дора пропонує жінкам розглянути греко-римські змагання. «Особливо корисний подвійний нельзон. Він вигладжує й видовжує шию (усілякі зморшки зникають) та надає рукам гнучкості».

Подалі від сонця: ізолюйте шкіру від ультрафіолетових променів

Якщо довго сидіти на сонці, можна отримати «немилу несподіванку» у вигляді веснянок. Щоб цього не сталося, потрібно ізолювати ніс і перенісся від ультрафіолетових променів, які формують пігментні плями на поверхні шкіри.

Редакторки журналу радять своїм читачкам наносити на епідерміс товстий шар крему або пудри, підібраної в тон шкіри. Що ж, за відсутності сонцезахисного крему з SPF-50 ця ідея має право на життя. І наголошують, що найчастіше найяскравіші веснянки з’являються весною, а влітку якщо й з’являються, то не такі яскраві. Ми знаємо, що ультрафіолетові промені прискорюють фотостаріння будь-якої пори року, тому добре завжди мати напохваті якісний сонцезахисний крем.

Містяться в журналі й поради, які я, як сучасна косметологиня, називаю антипорадами: щоденне вживання молока, очищення обличчя спочатку «теплою, аж гарячою» водою, а потім «холодною, щоби пори затягнулися», уникання лише весняного сонця тощо. Однак маємо зважати на вік цих порад і на корисні рекомендації, якими жінки охоче ділилися з іншими жінками на сторінках жіночого журналу «Нова хата». Минуло майже 90 років, а вони не втратили своєї актуальності.