Ворог постійно шукає все нові й нові способи дестабілізувати ситуацію всередині нашої країни та навколо неї. Створення фейкових новин — це вже буденність. Але росіяни пішли далі і почали створювати псевдоекспертів. 

Після початку повномасштабної війни 24 лютого українці намагалися слідкувати за тим, що відбувається з усіх можливих інформаційних джерел. У телеграм-каналах, в YouTube або по телебаченню ми хотіли знайти тих, хто пояснить, заспокоїть та, можливо, дасть надію. В постійному потоці військових та політичних експертів і фактичному попиті на них, ворог вирішив створювати своїх. 

Це історія про росіянку Ксенію Гелль, яка видавала себе в інформаційному просторі за співробітницю Міжнародного кримінального суду.

Ксенія Гелль з’явилася в медіа у червні в сюжеті “хороших рускіх” «Важных историй» про депортацію українських дітей. Вона дала російським журналістам доволі гострий і емоційний коментар від імені Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Це та інстанція, де видали ордер на арешт Путіна і Львової-Бєловой. 

Це мало дивний вигляд, але тоді ніхто не звернув належної уваги на цей персонаж. Гелль стала зіркою так званих ліберальних медіа Росії. Вона коментувала розслідування справи щодо депортації дітей та розказувала про особливості роботи МКС. Але на фоні цього, почала використовувати і нові вкраплення у своїх промовах. Наприклад, почала закликати повідомляти Міжнародний кримінальний суд не тільки про злочини росіян, але й про злочинну діяльність «добровольческих подразделений, которые выступают со стороны Украины». 

Після таких заяв українські журналісти зробили запит до міжнародної установи. І виявилось, що Ксенія Гелль ніколи не працювала в цьому суді і не має жодного стосунку до цієї нього — це офіційно підтвердили в пресслужбі установи.

І після цього почалася нова гра — коли інформація про те, що ніяка Ксенія Гелль, не працює у Міжнародному кримінальному суді набула розголосу, російські медіа почали видаляти публікації зі згадуваннями цієї персони і підчищати все у YouTube. Але повністю знищувати персонаж не стали і тепер представляють як експертку, яка «вивчає діяльність Міжнародного кримінального суду при Віденському університеті». 

Також за словами журналістів, які проводили це дослідження, інформації у відкритих джерелах про неї дуже мало, як і світлин. Жодних фото зі студентських років або з попередніх місць роботи знайти не вдалося. 

Відомо, що Гелль вивчала китайську мову і культуру в Московському державному університеті та брала участь в європейських заходах та освітніх програмах, які були повʼязані з МЗС РФ. 

Медіекспертка, членкиня Комісії з журналістської етики, виконавча директорка “Українського інституту медіа та комунікації” в ефірі “Сніданку з 1+1” зазначила, що і радянська, і російська пропаганди використовували так званих агентів під прикриттям для проведення інформаційних операцій проти своїх ворогів на Заході. Сьогоднішня Росія пішла далі, використовуючи весь потенціал і всі канали комунікацій, щоб просувати свої наративи. 

“Експертка Ксенія Гелль має бути авантюрного характеру, щоб так впевнено називати себе представницею Міжнародного кримінального суду. Коли створюють таких агентів, вони враховують типи характеру і де цю людину можна застосувати. Я думаю, що це визначається на тому етапі, коли людина інтегрована в російське суспільство”, — зазначила Дуцик. 

Експертка додала, що часто іноземних журналістів, які працюють в Росії, можуть використовувати у своїх цілях пропаганди, коли через певні зв’язки вони також мають не той світогляд, якби вони весь цей час працювали, скажімо, у Києві. Як приклад Діана Дуцик навела французького журналіста Адріан Боке, який всіляко розповсюджував у пресі фейки про те, що в Бучі не було масових злочинів росіян.

Але як ми обираємо експертів, зокрема, на YouTube? Медіекспертка каже, що ми обираємо, виходячи, з нашого сформованого світогляду. Тоді ця інформація не створює дискомфорту. Утім, важливо для кожного вийти з меж своєї комфортної інформаційної бульбашки. “Зробіть зусилля і дивіться умовного Шарія, але й іншого експерта з іншою точкою зору. І порівняйте”, — додала Дуцик.