їхня причина може ховатися в порушеннях добових ритмів
Революційне дослідження пролило світло на шкідливі наслідки збоїв добових ритмів — явища, з яким часто стикаються люди, що працюють у змінному режимі або страждають від зміни часових поясів. Нейрогенез у дорослих пов’язаний з деменцією та розладами психічного здоров’я, тому порушення цього процесу може мати серйозні наслідки для здоров’я, пише SciTechDaily.
Провідний автор дослідження Майкл Сейфу Бахіру (Michael Seifu Bahiru) пояснює, що порушення добового ритму впливає на багато речей, включаючи зв’язок з раком, діабетом, гіпертонією і негативний вплив на нейрогенез. Окрім цього, воно збиває процес нейрогенезу, що може пояснити, чому близько 30 мільйонів людей тільки в США відчувають фазові зрушення у своїх добових ритмах.
Досі першопричина недуг, спричинених добовим збоєм, залишалася загадкою, і фахівці сумнівалися, в чому проблема полягає. Однак результати дослідження вказують на те, що саме внутрішня неузгодженість, або стан десинхронії, всередині та між органами відповідає за негативний вплив на нейрогенез та потенційно інші несприятливі наслідки для здоров’я від порушення добового ритму.
Щоб перевірити свою гіпотезу, дослідники вивчали народження та диференціацію клітин у сирійських хом’яків з рецесивною мутацією в гені Cry 1 (duper). Мутація прискорює хід годинника в постійних умовах і різко прискорює його здатність зміщуватися у відповідь на світло. Дослідницька група також протестувала контрольну групу хом’яків без мутації duper. Обидві групи зазнали однакової послідовності змін у світловому циклі.
Дослідники змоделювали зміну світлового дня у вигляді восьмигодинного випередження та затримки з восьми 16-денними інтервалами. Вони виявили, що часовий лаг мало впливав на народження клітин, але спрямовував долю новонароджених клітин у бік від того, щоб вони стали нейронами.
Хом’чки-дупери мали імунітет до цього ефекту фазових зсувів, швидше перенавчалися і були стійкими до негативних наслідків протоколу реактивного відставання, тоді як у хом’яків дикого типу нейрогенез був знижений.
Отримані результати вказують на те, що добові розбіжності є критично важливими в разі зміни часових поясів, і кінцевою метою фахівців є поглиблення розуміння шляхів, задіяних у біологічному годиннику людини, що може призвести до запобігання або лікування наслідків зміни часових поясів, позмінної роботи та розладів добових ритмів.
Наступним кроком дослідників є визначення того, чи саме робота добового годинника в гіпокампі безпосередньо регулюється змінами світлового циклу, чи нейрогенез контролюється біологічним годинником, що працює в клітинах інших частин тіла.
Источник: focus.ua