Незважаючи на низку ґрунтовних досліджень та знайдені артефакти, вчені досі ламають голови над тим хто похований у «Чорній могилі» — одному з найбільших давньоруських курганів, який зберігся до нашого часу. Легенда про засновника Чернігова князя Чорного нівелюється низкою доказів, що вказують на те, що курган є значно молодшим за Чернігів. А от поховання, які знайшли в ньому підводять до висновку, що в сакральному насипі дійсно лежала особа князівського роду, найближчі ж аналоги віднайденої зброї та ритуальних артефактів є лише на території Британії.

Курган «Чорна могила», що розташований в історичному центрі Чернігова неподалік Єлецького монастиря, є одним із найбільших давньоруських курганів. Діаметр сакрального насипу складає 40 метрів, а висота – 11. Прийнято вважати, що у ньому поховані рештки кремованих тіл чоловіка і жінки, а разом із ними багацько різних предметів, які могли б знадобитися небіжчикам у потойбіччі. Нажаль, ці речі нині здебільшого зберігаються у Москві. Між іншим, вчені не дійшли згоди у питанні скільки ж небіжчиків поховано в цій могилі.

«Археолог Борис Рибаков гадав, що в ньому лежало три людини: дорослий чоловік, юнак-воїн і жінка, — коментує сучасний чернігівський дослідник археолог Ігор Ігнатенко. – Підставою для такої  версії були два комплекти озброєння (один із них дещо меншого розміру) і жіночі прикраси. Чернігівський науковець Юрій Шевченко припустив, що речі належали двом особам чоловіку і жінці-воїну».

Так само до кінця не зрозумілими залишаються деякі риси поховального обряду.

«Рибаков вважав що набіжчики перед спаленням були уміщені в «будиночок мертвих». Новіші дослідження примусили засумніватися в цьому твердженні, — розповідає Ігор Ігнатенко. – Під час реставрації артефактів з «Чорної могили», московські дослідники виявили серед невизначених залізячок вісім лодейних заклепок. Це дало підставу українському археологу Дмитру Бібікову віднести цей курган до групи руських (скандинавських) поховань у човнах».

Немає єдності й щодо визначення дати спорудження кургану, хоча в ньому було знайдено кілька золотих монет, які можуть бути датовані. Цей факт також пояснює Ігор Ігнатенко:

«Старші нумізмати – Готьє та Артамонов, відносили монети до часів правління візантійського імператора Василія ІІ Болгаробійці, що правив у 975-1025 роках, Рибаков з цим не погодився, він гадав, що наймолодша з монет карбована в 945-959 роками за Костянтина VII Багрянородного та його сина Василія. Відтак, на його думку курган було насипано у 960-х роках за часів Київського князя Святослава».

За словами дослідника, нещодавно у Самарі провели вуглецевий аналіз датування зразків з «Чорної могили» (два уламки перепалених кісток та три вуглини).

«З кісток не вдалося виділити радіоактивний вуглець, оскільки при нагріванні кістки до температури вищої за 6000 С він не руйнується, — пояснює Ігнатенко. – А деревина дала скориговані радіовуглецеві дати у межах 900 – 1030 років».

Соціальний стан похованого, майже усі дослідники визначають однаково – це безсумнівно князь. Так гадав автор розкопок Дмитро Самоквасов. Інший дослідник Борис Рибаков вказував на те, що у давнину меч був символом військової влади, а ритон – жрецької, отож поєднувати ці дві функції міг лише князь (в могилі були знайдені ритони з турячих рогів і мечі). А от з легендою, що цей князь був засновником міста Чернігова і дав йому своє ім’я, вчені не погоджуються – Чернігів старший за курган.

Знахідки також підтверджують надзвичайно високий статус небіжчиків з «Чорної могили».

«Серед найновіших відкриттів: російські дослідники виявили, що предмет із «Чорної могили», який у свій час інтерпретували як ритуальний ніж, виявився інкрустованим «варварським» скіпетром, причому найближчі аналоги знайдені на території Британії у курганному некрополі Саттон-Ху, їх датують 6-7 століттями, — описує унікальні знахідки чернігівський археолог Ігор Ігнатенко. – Орнамент на чернігівському скіпетрі зроблений у скандинавському стилі Маммен який, на думку вчених, був розповсюджений у 960-1025 роках».

За словами дослідника, при реставрації на списі з могили виявили інкрустований орнамент на ручці, а ще зображення хреста на лезі. На думку вчених цей християнський знак мав ту ж саму функцію, що і руни, зображення яких скандинави наносили на зброю для підсилення її потужності.

Також Ігор Ігнатенко наводить ще один цікавий факт з останніх досліджень сучасними методами.

«За допомогою рентгенівської та томографічної апаратури «просвітили» ще один предмет із кургану – залізний наконечник стріли. Виявилося, що він мав гравірований орнамент заповнений кольоровим металом. Схожі вістря стріл принесли із собою мадяри, під час переселення із Поволжжя до території сучасної Угорщини», — говорить дослідник і робить узагальнюючий висновок про те, що незважаючи на отриману додаткову інформацію, питання того хто був похований у «Чорній могилі» все ще лишається відкритим.

«Нові відкриття підтвердили князівський статус одного з небіжчиків, і трохи його «омолодили», — каже Ігор Ігнатенко. – Виходить, що цей князь помер незадовго до того, як з Тмутаракані до Чернігова прибув Мстислав Володимирович, що залишив по собі Спасо-Преображенський собор на Валу».

Загалом же таємниця «Чорної могили» залишається не розкритою. Нажаль наші історики можуть лише коментувати факт досліджень, адже більшість артефактів вивезли до московії ще при радянському союзі.

Источник: cntime.cn.ua