Про це у Брюсселі на пресконференції під егідою Міжнародної асоціації преси заявив постійний представник Швеції в ЄС посол Ларс Даніельссон, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«російська агресія проти України буде визначати у багатьох аспектах усе, що ми робимо. На жаль, ми, ймовірно, матимемо справу із першою річницею цієї війни, що почалася 24 лютого. Попри те, що багато речей були зроблені Євросоюзом протягом минулого року, ми все ще маємо багато зробити. Ми маємо продовжувати підтримувати наших українських друзів різними шляхами, надавати гуманітарну, економічну та військову допомогу», — зазначив шведський дипломат.

На його переконання, ЄС має також продовжувати зусилля для подолання наслідків цієї війни. Зокрема, це стосується притягнення до відповідальності всіх, хто чинить в Україні воєнні злочини.

«Треба подивитися на те, як і в якому обсязі ми можемо використати заморожені російські активи в рамках наших зусиль з відновлення України. Ми маємо поєднати такі зусилля, зробити їх більш погодженими… створити механізм відновлення, який буде відповідати очікуванням України, і в якому буде чіткий європейський компонент та досвід. Цей механізм має дозволити іншим, у тому числі країнам G7, брати скоординовану участь. Ці обговорення тривають, вони не завершені. Поки зарано говорити, як цей механізм виглядатиме в деталях», — розповів Даніельссон.

Він зауважив, що Шведське головування ЄС готове підтримувати всі ідеї з відновлення України. Зокрема продовжити роботу, започатковану на конференції у швейцарському Лугано, та поєднати зусилля різних країн, у тому числі в контексті фінансової допомоги для повоєнної відбудови.

«Ми просимо дати кілька тижнів для визначення, якою може бути найкраща конструкція, що дозволить досягти наших пріоритетів. Обговорення цього питання триває, і не лише в межах Європейського Союзу, а й у контексті G7», — додав посол Швеції.

Даніельссон указав, що серед пріоритетів Шведського головування – нарощування санкцій проти росії, а також сприяння «потужному бажанню» України у політичному наближенні до Євросоюзу. Саме це питання, за словами дипломата, стане одним із найважливіших елементів обговорення під час саміту ЄС — Україна, який має відбутися 3 лютого.

Як відомо, від початку російського вторгнення ЄС надає Україні змістовну політичну, економічну, гуманітарну та військову допомогу. Торік обсяг фінансової підтримки становив 19 мільярдів євро. Цього року ЄС виділить Україні макрофінансову допомогу в розмірі 18 мільярдів євро.

Крім того, вперше в історії Євросоюз виділив 3,1 мільярда євро для прямої військової допомоги Україні.

Також уперше в історії ЄС активував Директиву тимчасового захисту, яка дозволила прийняти мільйони українців, переважно жінок і дітей та забезпечити їх базовими соціальними послугами, включаючи медичне обслуговування, доступ до освіти та право на працевлаштування.

Фото: picture-alliance/D. Kalker