ФРН офіційно визнала Росію основною загрозою демократичному світу на осяжне майбутнє. Це записано в першій в історії держави Стратегії нацбезпеки, схваленій в середу урядом у Берліні.

Документ під назвою «Стратегія національної безпеки: Інтегрована безпека для Німеччини» презентували журналістам особисто канцлер Олаф Шольц і четверо його міністрів – закордонних справ Анналена Бербок, фінансів Крістіан Лінднер, оборони Борис Пісторіус і внутрішніх справ Ненсі Фезер. Такий формат зустрічі з журналістами також став «прем’єрним», на що звернув увагу Шольц.

«Це досить незвично, коли федеральний канцлер приходить на пресконференцію разом з іншими важливими міністрами. Але сьогодні федеральний уряд прийняв незвичайне і важливе рішення: вперше в історії нашої країни ми розробили стратегію національної безпеки Федеративної Республіки Німеччина», – зауважив глава уряду, підкресливши історичність події.

Питання суто оборонної політики презентувалися в ФРН і раніше, у вигляді «Білої книги». Але нинішній документ його розробники вважають набагато більш комплексним і системним, «інтегрованим».

Щоправда, опоненти влади з такою оцінкою не погоджуються і не квапляться критикувати.

Можна було би подумати, що Берлін став перейматися безпекою після початку нової війни в Європі, але насправді Стратегію анонсували давно, її розробка була прописана ще в коаліційній угоді нинішнього трипартійного уряду, тобто 18 місяців тому. Втім, російська війна проти України, розпочата 24 лютого минулого року, якщо й не розгорнула фокус уваги на 180 градусів, то точно змусила переглянути багато акцентів.

«Це (початок роботи над Стратегією) було до переломного моменту, до російського вторгнення в Україну, до жорстокої загарбницької війни, яка відтоді точиться в Україні, і до вибуху газопроводу «Північний потік». Я наголошую на всіх цих подіях, щоб зрозуміти, наскільки змінилося середовище політики безпеки Німеччини лише за останні майже півтора року», – констатував канцлер.

ФАКТОР ЗАГРОЗИ – РОСІЯ

Саме Шольц увів у політичний обіг словосполучення «переломний момент». Це сталося 27 лютого 2022 року під час екстраординарного виступу в неділю у Бундестазі з насправді історичною та незвичайно різкою для самого Шольца промовою. Цей момент став, без сумніву, переломним і для нього самого.

Для України це означало «зелене світло» на постачання озброєнь: на початку – легких і в невеликих кількостях, але за ці півтора року Німеччина стала другим за обсягом «збройним донором» для нашої держави після США (хоча подекуди багатьох у нас і дратує повільність і обережність, з якою ухвалюються всі рішення).

Так радикально змінити ставлення до багаторічної політики непостачання зброї в зони конфлікту Берлін змусило усвідомлення зрештою справжнього обличчя Росії, її імперських амбіцій, агресивної суті, а також марність власних сподівань побудувати архітектуру європейської безпеки разом з РФ.

«Сьогоднішня Росія є найбільшою загрозою для миру та безпеки в євроатлантичному регіоні в осяжному майбутньому», – записано чорним по білому в Стратегії. Крапка.

Натомість Китай, без згадки якого, звісно, не могло обійтися в такому важливому документі, називається «партнером, конкурентом і системним суперником, без якого неможливо вирішити багато найгостріших глобальних викликів».

Отже, якщо раніше це про Росію говорили як про країну, без якої не можна вирішувати міжнародні кризи (закриваючи очі на те, хто є справжньою причиною тих криз), то тепер усім усе зрозуміло, жодних «політесів», настав час називати речі своїми іменами. Росія – загроза. Для всього демократичного світу, по обидва боки Атлантики.

Загроза не лише військова, як зараз для України, але також із точки зору всіх можливих гібридних – кампаній з дезінформації, кібератак, атак на критичну інфраструктуру, енергетичного шантажу тощо.

Щоправда, останнього Німеччині вдалося досить швидко і з не такими вже великими втратами позбутися, на превеликий жаль Кремля.

«Ми припиняємо нашу залежність від енергоносіїв з Росії. За кожен кубометр російського газу ми заплатили національною безпекою подвійну та потрійну ціну. В майбутньому ми будемо більше зосереджуватися на безпеці, коли мова йде про рішення щодо економічної політики», – заявила міністерка закордонних справ Анналена Бербок і згадала, що найбільші сховища газу та нафти в Німеччині опинилися станом на початок війни у власності… російського «Газпрому». Привіт уряду Ангели Меркель…

БОЛЮЧІ ДВА ВІДСОТКИ

До речі, саме відомство Бербок, а не, як можна було би очікувати, міноборони було головним розробником Стратегії.

Втім, цілком зрозуміло, що питання оборони та армії посідають важливе місце в Стратегії.

«З огляду на переломний момент, який означає загарбницька війна Росії, ми вирішили нарешті оснастити наш Бундесвер належним чином, щоб він міг виконувати своє головне завдання й у майбутньому: захищати нашу країну та наших союзників від усіх можливих нападів», – заявив Олаф Шольц.

Нагадаємо, що останніми роками (знову привіт пані Меркель) Бундесвер якщо й не приходив у стан повної боєнеготовності, то точно значною мірою таку готовність утратив. Минулого року навіть не стали оприлюднювати, як раніше, дані щодо того, скільки чого в німецькій армії не літає, не плаває, не стріляє. Бо соромно. Те, що ФРН надає Україні зараз стільки озброєнь, у тому числі з запасів Бундесверу, – це насправді героїзм.

Шольц підтвердив намір довести витрати на оборону до 2% ВВП «протягом кількох років» (так-так, це те саме зобов’язання, яке взяли на себе країни-члени НАТО на саміті в Бухаресті у 2014 році, а зараз кажуть, що й 2 відсотків замало). «Кілька років» – це через 2 або більше, уточнив міністр фінансів.

Німеччина – найпотужніша економіка Європи, але досі відстає від багатьох інших країн і ніяк не може досягти цієї мети, хоча регулярно обіцяє виправитися.

Також Бундесвер, якому після початку російської війни пообіцяли додатково 100 млрд євро, планує переоснащуватися, модернізуватися, переозброюватися та координувати закупівлі з європейськими партнерами. З ними ж – посилювати захист від шпигунства та диверсій, адже Росія останнім часом ще більше посилила свою активність.

У Стратегії також прописано плани посилення кібербезпеки, запровадження Центру кіберзахисту з функціями координації на національному рівні; створення можливостей швидкого реагування на кібернетичні надзвичайні ситуації в НАТО тощо. Наголошується на посиленні функцій Федерального відомства з безпеки інформаційних технологій (BSI) та постійному інформаційному зв’язку з цією структурою компаній критичної інфраструктури. Окрім того, планується посилення європейської співпраці у сфері захисту критичної інфраструктури, перегляд ланцюгів постачання сировини та створення її стратегічних запасів.

Згадується в документі також покращення гармонізації контролю над європейським експортом зброї.

РОСІЯ – ЯДЕРНИЙ ШАНТАЖИСТ

Слід зауважити, що того ж дня, 14 червня 2023 року, Бундестаг обговорював щорічну доповідь федерального уряду про роззброєння за 2022 рік.

У цьому документі уряд Німеччини розглядає напад Росії на Україну як відступ від міжнародних зусиль щодо контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження. У доповіді зазначається, що агресивна війна Росії проти України не лише принесла невимовні страждання народу України, завдала серйозної шкоди міжнародному мирному порядку, закріпленому в Статуті Організації Об’єднаних Націй, але також і контролю над звичайними та ядерними озброєннями в Європі. З 24 лютого 2022 року Москва неодноразово робила безвідповідальні ядерні погрози; своїм вторгненням вона грубо порушила гарантії Будапештського меморандуму, – нагадується в доповіді.

«Крім звичайних атак, РФ здійснювала кібератаки та кампанії з дезінформації в безпрецедентних масштабах. Це ставить під загрозу мир і безпеку в Європі та за її межами. Це відкидає європейські та міжнародні зусилля з контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження на роки назад», – заявляє уряд Німеччини, підкреслюючи, що «довіра до Росії була втрачена в історичному масштабі»…

Дісталося Кремлю і під час обговорення того ж дня в Бундестазі наслідків підриву Росією Каховської ГЕС. Всі партії парламенту, окрім Лівих і правих з «Альтернативи для Німеччини», вважають те, що зробила Росія, тероризмом і екоцидом і закликають не дати винним уникнути відповідальності.

Звісно, наївно було би думати, що всі в Німеччині втратили романтичні уявлення про «загадкову Росію». Так званих путінферштеєрів (тих, хто розуміє Путіна) тут ще вистачає, і російська пропаганда робить усе можливе, щоби підживлювати такі настрої. Запобігання розколу в суспільстві – це також питання національної безпеки. І уряд ФРН налаштований втілювати свою Стратегію, якою би поки недосконалою вона не була, в життя.

Ольга Танасійчук, Берлін