12 вересня у Нью-Йорку завершила роботу 76-а сесія Генеральної асамблеї ООН, 13-го – відкрилася наступна, 77-а сесія, яка проходитиме під гаслом «Переломний момент: трансформаційні рішення для взаємопов’язаних викликів». Чи покладе нинішня сесія край безкарності москви?

Відкриття нового сезону в житті найбільшої міжнародної організації традиційно супроводжується тижнем високого рівня, коли до Нью-Йорка з’їжджаються лідери держав, глави урядів, міністри закордонних справ усіх країн-членів ООН, яких сьогодні налічується 193.

Цього року «високий тиждень» проходитиме з 20 по 26 вересня. Відомо, що в засіданнях візьме участь президент США Джо Байден, який, на відміну від свого попередника Дональда Трампа, демонструє повагу до ООН, гарантує вчасну сплату внесків і намагається підтримувати лідерські позиції Сполучених Штатів у світі.

Формат участі України в цьому глобальному заході поки що не оголошувався. Виступ від України заплановано на другу половину дня 21 вересня, орієнтовно він відбудеться близько півночі за київським часом. 

НАЙБІЛЬШИЙ СЕРЕД «ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ВИКЛИКІВ»

Російське вторгнення в Україну, очевидно, стало найбільшим викликом у сфері безпеки за весь період існування Організації Об’єднаних Націй, тобто від часу завершення Другої світової війни. 

Рада Безпеки як головний орган ООН, відповідальний за міжнародний мир і безпеку, проявила безпорадність через присутність у ньому постійного члена, який є безпосередньою стороною конфлікту й користується правом вето стосовно будь-яких можливих рішень щодо його припинення. Саме Радбез наділений повноваженнями проводити міжнародні операції з підтримання миру і безпеки в різних країнах світу. Жоден інший орган ООН, зокрема й найголовніший – Генеральна Асамблея ООН, – таких повноважень не має. 

Тому всі засідання Радбезу, які стосуються путінської війни, проходять у вигляді «брифінгів» та «заяв» – без ухвалення бодай якихось рішень.

Утім, одне рішення – процедурного характеру, на яке не поширюється право вето, – таки було ухвалене: щодо винесення питання про агресію проти України на розгляд надзвичайної спеціальної сесії Генасамблеї. Її радбезівські вето теж не торкаються.

Відповідно 2 березня 11-а надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ухвалила резолюцію «Агресія проти України», яка зібрала безпрецедентну кількість колосів «за» – 141. 

Проти голосували лише країни ізгої – сама росія, білорусь, Північна Корея, Еритрея й Сирія. Утрималося 35 держав – переважно підтримувані росією режими й залежні від її військових поставок країни Африки, Азії та Південної Америки, а також Китай.

Це голосування показало провал російської дипломатії, зусилля якої були спрямовані на відбілювання путінського вторгнення.

Резолюція вимагала від москви негайного припинення бойових дій і виведення військ з території України.

Через три тижні, 24 березня, Генасамблея 140 голосами ухвалила ще одну резолюцію – «Гуманітарні наслідки агресії проти України». Проти голосували ті самі росія, білорусь, Північна Корея, Еритрея та Сирія.

Члени ООН знову зажадали від росії виведення військ з України й акцентували увагу на воєнних діях рф, спрямованих проти мирного населення та цивільних об’єктів.

Звісно, росія проігнорувала всі документи ООН, які хоч і не мають зобов’язального характеру, але відіграватимуть важливу роль у подальших судових процесах різного рівня щодо компенсації збитків та притягнення до відповідальності воєнних злочинців. 

Ще одним досягнення Генасамблеї в минулому сезоні було чітке визначення росії як країни-агресора. 

Це простежується ще в резолюціях, ухвалених до початку широкомасштабної війни, – «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» від 9 грудня 2021 року, «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» від 16 грудня, а також у самому включенні до порядку денного сесії питання «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України».

Ці резолюції виносяться на голосування кожного року, але щоразу з дедалі більш жорсткими й однозначними формулюваннями. 

Урешті, Генеральна Асамблея ООН на надзвичайному спеціальному засіданні 7 квітня позбавила росію прав у Раді ООН з прав людини через злодіяння в Україні, після чого рф образилася на міжнародну спільноту й покинула РПЛ взагалі. 

Ці резолюції Генасамблеї сприяли запускові ланцюгової реакції по всій системі ООН, зокрема, у галузі захисту прав людини. Так, були призначені експерти з фіксації можливих воєнних злочинів на території України. Гуманітарні організації в структурі ООН надають допомогу біженцям та внутрішньо переміщеним особам. 

А в Раді Безпеки ООН затверджено пункт порядку денного на 2022 рік «Підтримання миру і безпеки України».

БЕЗРАДНИЙ РАДБЕЗ І ЗАКЛИКИ ДО РЕФОРМИ

Система міжнародної безпеки, вибудувана після перемоги над нацистським режимом, виявилася недієздатною і, судячи з усього, у недалекому майбутньому зазнає кардинальних змін.

Україна давно пропонує радикальний вихід: знайти механізм позбавлення росії права займати місце постійного члена в Радбезі, оскільки за статутом воно належить Радянському Союзові. Більше того – лунають заклики розібратися із членством росії в самій ООН, адже рф не є країною засновницею організації і ніколи до неї не вступала, як це передбачено Статутом, а за власним бажанням зайняла в Організації місце зниклої держави.

Про необхідність реформування ООН неодноразово заявляв Президент України Володимир Зеленський. Виступаючи в режимі відеоконференції на засіданні Радбезу 5 квітня, він наголосив, що світ має справу з «державою, яка перетворює право вето в Раді Безпеки ООН на право смерті, яка підриває всю архітектуру глобальної безпеки, яка дозволяє злу бути безкарним». 

Постпред України при ООН Сергій Кислиця щоразу у своїх виступах у Раді Безпеки нагадує про присутність у залі терористичної держави, яка займає місце СРСР.

Однак поки що ситуація в Радбезі безрадна. Члени РБ, головним чином постійні – США, Велика Британія, Франція, Китай, – заплющують очі на цю невідповідність. Бо всяке порушення статусу-кво відіб’ється й на них. 

Проте падіння російського режиму неминуче похитне становище москви у світі, зокрема й у міжнародних організаціях. Україна натомість може стати впливовим гравцем на міжнародній арені, у демократичному світі, і її позиція, судячи з усього, матиме неабияку вагу. 

Про необхідність реформування ООН активно говорять на різних рівнях, зокрема й генсек ООН Антоніу Гутерреш, попередній і нинішній голова Генасамблеї Абдулла Шахід і Чаба Кереші. Щоправда, радикальністю їхні заклики не відзначаються.

Сполучені Штати, бажаючи зберігати лідерство у світових процесах, проголосили нещодавно шість принципів, на яких будуватимуть свою роботу в РБ, і закликали інших членів їх дотримуватися. Про це заявила на зібранні в Сан-Франциско щодо майбутнього ООН постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд.

Передусім США зобов’язуються діяти у суворій відповідності до Статуту ООН і прагнутимуть, за її словами, «зміцнити віру членів Організації та їхню відданість Статутові не лише в Раді Безпеки, а й у всіх наших діях в ООН, і навіть у нашій національній політиці».

По-друге, Штати прагматично взаємодіятимуть з усіма членами Радбезу для протидії загрозам міжнародному миру і безпеці.

По-третє, утримуватимуться від застосування права вето, за винятком надзвичайних ситуацій. Як пояснила Томас-Грінфілд, будь-який постійний член, котрий використовує право вето для захисту власних актів агресії, втрачає моральний авторитет і має за це нести відповідальність. Вона нагадала, що з 2009 року росія наклала 26 вето, до 12 з яких приєднався Китай, тоді як США скористувалися цим правом лише чотири рази.

По-четверте, Вашингтон демонструватиме лідерство в захисті прав людини та основоположних свобод. Члени РБ мають бути глобальними лідерами у відстоюванні прав людини як дома, так і за кордоном.

По-п’яте, США в РБ діятимуть прозоро і співпрацюватимуть з усіма членами ООН, оскільки Рада Безпеки отримала від них мандат. «Тому члени РБ повинні часто й предметно взаємодіяти з Генеральною Асамблеєю, з органами ООН, з відповідними регіональними групами та з широким колом держав-членів ООН».

По-шосте, Сполучені Штати просуватимуть зусилля з реформування Радбезу ООН. Ідеться, зокрема, про запровадження порядку, за яким постійні члени мають пояснювати причини накладення вето всій Генеральній Асамблеї. Рада Безпеки також має краще відображати сучасні глобальні реалії та охоплювати більшу географію різних позицій.

«Ми не повинні захищати нежиттєздатний і застарілий статус-кво», – заявила дипломатка, пояснивши, що необхідно «досягти консенсусу в питанні розумних пропозицій щодо розширення членства в Раді Безпеки».

На початку роботи 77-ї Генеральної Асамблеї вона разом із президентом США Джо Байденом і держсекретарем Ентоні Блінкеном планують провести широкі консультації щодо реформування Ради Безпеки та інших органів ООН.

Чи змінять щось істотно ці принципи, навіть у разі розширення Ради Безпеки за рахунок менш представлених у ній груп країн, якщо росія й далі засідатиме в кріслі цього поважного органу і блокуватиме його роботу? Хіба зобов’язати рф давати пояснення перед Генасамблеєю причин вето – це не те саме, що й пустити цапа в капусту? Адже таким чином розширюється трибуна для множення брехні та маніпуляцій. 

Недарма ж росія сама кілька разів ініціювала обговорення українського питання на засіданнях Радбезу, щоразу вистрілюючи собі в ногу, як висловився постпред України при ООН Сергій Кислиця. 

Так, москва ініціювала розгляд «військово-біологічної діяльності США на території України», двічі – ситуації на Запорізькій АЕС, яку сама ж обстрілює.

Жодна країна, представлена в Радбезі, не підтримала рф. Але таким чином москва використовує авторитетний майданчик для поширення брехні, принаймні для подальшого внутрішнього користування.

ПУТІНСЬКА ВІЙНА – ГОЛОВНА ТЕМА ЦЬОГОРІЧНИХ ЗАСІДАНЬ

Очікується, що російська війна проти Україні домінуватиме в дискусіях 77-ї сесії Генасамблеї.

Очевидно, що під час тижня високого рівня різні держави говоритимуть і про своє – те, що їм болить більше: про нестачу продовольства й голод, енергетичну кризу, подорожчання вартості життя, недостатню увагу до проблеми зміни клімату… Але через усі ці теми червоною лінією проходитиме путінська війна. Саме вона посилила продовольчий дефіцит, загострила енергетичну кризу, відвернула увагу від кліматичних змін.

На Генеральній Асамблеї ООН головний месидж України «полягатиме в тому, що війна, яку розв’язала росія проти України, насправді стосується кожного у світі», зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«У цій ситуації марно намагатися пересидіти цю війну за ширмою нейтральності», – сказав він. За його словами, весь світ має об’єднатися довкола однієї мети: не допустити, щоб постійний член Ради Безпеки ООН зміг безкарно порушити кордон іншої держави і нав’язати їй свою волю.

Світ змінюється, і живучість ООН залежатиме від її здатності встигати за цими змінами. 

Кислиця переконаний, що нинішня сесія Генасамблеї ООН має покласти край безкарності росії.

«Війна має закінчитися під час цієї сесії, росія має бути притягнута до відповідальності. Зробімо 77-му сесію Генеральної Асамблеї ООН сесією кінця безкарності, а також відновлення поваги до Статуту ООН. Вибір за вами, члени ООН!», – заявив він, звертаючись через соцмережі до делегацій країн у Нью-Йорку. 

Більше про події, що очікуються під час відкриття 77-ї сесії, читайте тут.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк