Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Відповідаючи на запитання про те, чи є якісь принципові питання, через які він розглядав би відставку, Джонсон сказав, що якби йому довелося відмовитися від підтримки України, «тому, що це стало занадто важко або витрати були б занадто великими», він би звільнився.

Він сказав, що розглядає мораль як частину лідерства.

Джонсон також зазначив, що «психологічна трансформація» в його характері «не відбудеться» після його поразок на проміжних виборах.

Прем’єр сказав у програмі Today на BBC Radio 4, що він «покірно і щиро» сприймає критику. Але він також повинен розрізняти «критику, яка дійсно важлива, і критику, яка не має значення».

Поразки на проміжних виборах у Вейкфілді та Тівертоні та Хонітоні у п’ятницю відбулися після того, як прем’єр-міністр зіткнувся з критикою щодо дій влади під час карантину, швидким зростанням інфляції та меншою, ніж очікувалося, перемогою у вотумі довіри його власних депутатів.

Виступаючи на зустрічі глав урядів країн Співдружності в Руанді, Джонсон неодноразово говорив, що політика важливіша за звинувачення щодо його поведінки.

Джонсон сказав, що виборцям «набридло слухати розмови про мене» і замість цього вони хочуть зосередитися на вартості життя, економіці та «протистоянні насильству та агресії» в Україні.

Інтерв’ю прем’єр-міністра відбулося після того, як двоє депутатів-торі, які критикували результати його лідерства, заявили, що можуть балотуватися на виборах до комітету, який проводить змагання за лідерство партії, а один сказав, що підтримає зміну правил, щоб дозволити провести другий вотум довіри.

Як повідомляв Укрінформ, перше голосування щодо вотуму довіри главі британського уряду було спричинене скандалом із вечірками у розпал локдауну під час пандемії COVID-19 у травні 2020-го за участю Джонсона. Також його оштрафували за святкування свого дня народження в будівлі Офісу прем’єра на Даунінг-стріт 10 у червні того ж року. Джонсон публічно вибачився за цей скандал, але відмовився залишати посаду.

Як повідомлялося, Джонсон очолює британський уряд із 24 липня 2019 року.