Якщо збірна України не пройде в Євро-2020 далі, то й бог з нею / з нами

Сьогодні останній і вирішальний день групового турніру Євро-2020. Я, такий, яким був 10-20 років тому, гаряче вболівав би, щоб матчі склалися так, аби наші пройшли далі. А тепер не буду. Дивитимусь більш-менш спокійно.

Так було і вчора. Ну, тішив мене потрібний нам рахунок 1:1 в грі Хорватія-Шотландія. Але коли побачив надзусилля хорватів, очі Модрича після голу (так, він ще грає в «Реалі», але в свої майже 36 все ж таки вже їде з футбольного базару), просто не міг бажати їм випадкових ігрових нещасть. Вони здобули свій плей-оф, за це їм честь. Шотландці теж боролися, за що їхні вболівальники і їх вшанували, попри поразку.

Сьогодні для виходу наших в плей-оф треба, щоб шведи не програли полякам. А іспанці обіграли словаків (чи навпаки, що менш ймовірно). Але от згадую, як поляки співали свій гімн перед матчем з Іспанією, як потім викладалися, демонструючи майстерність і психологічну стійкість. І таки ж вибили свої шанси. Якщо сьогодні вони горітимуть так само (а шведи свій вихід вже забезпечили), то хай їм щастить.

Ще менші наші шанси в групі F. Там не вірю в крупну поразку Португалії.

Так, якщо зірки таки зійдуться, і наші пройдуть далі, буду дуже радий. Але фанатично вболівати за це не стану.

А наші дорогі хлопці зіграли, як могли. Майже камбек з Нідерландами був фантастичним, але «майже». Так виходить, вже друге Євро поспіль, найбільше, що ми вміємо – це ефектно, яскраво програвати найсильнішому супернику в першому матчі. А далі якось не складається. Та ми, звісно, вболіватимемо за наших далі, завжди, попри все. І може, з часом вони зможуть більше.

Але футбол, спорт – це все ж таки не війна. І хоч як банально, та у цій заочній суперечці хай переможе сильніший, завзятіший.

Олег Кудрін

FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства