Гаага – юридична столиця світу, де увесь цивілізований світ сподівається побачити путіна та вище керівництво росії на лаві підсудних за злочини в Україні. Високопосадовці росії можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності перед Міжнародним кримінальним судом (МКС) за умови відбудови всього ланцюга наказів. Однак щоб притягнути путіна та його поплічників до відповідальності за злочин агресії проти України, необхідний Міжнародний спеціальний трибунал. Над його створенням наразі працює робоча група, яку у вересні створив Президент України Володимир Зеленський.

Українським фахівцям допомагають відомі міжнародні юристи, серед них, зокрема, й ті хто брав участь у процесі над Слободаном Мілошевичем. Загалом близько 15 міжнародних фахівців залучені до процесу підготовки. Усі вони працюють на волонтерських засадах.

Для створення Міжнародного спецтрибуналу потрібна підтримка якомога більшої кількості країн, адже саме тоді є великі шанси побачити на лаві підсудних путіна та керівництво росії, і з кожним днем список цих країн поповнюється.

Отже, коли буде створено спецтрибунал та за яких умов путін може опинитися на лаві підсудних? Коли Міжнародний кримінальний суд може почати розглядати перші справи про воєнні злочини рф в Україні? І як можна змусити росію заплатити за руйнування України?

СПЕЦТРИБУНАЛ ЯК ЄДИНИЙ ШЛЯХ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИН АГРЕСІЇ

20 жовтня парламент Нідерландів підтримав створення в Гаазі спецтрибуналу щодо злочину агресії росії проти України. Тож схоже, що місто, в якому може проходити трибунал, визначене.

Рішення має рекомендаційний характер і говорить про політичну підтримку.

«Більшість парламенту Нідерландів виступає за створення спеціального трибуналу для розгляду справи про агресію росії проти України. Ми можемо та повинні притягнути путіна до відповідальності», – написав у Твіттері депутат Сьорд Вімер Сьордсма від партії D66.  Він уже охрестив спецтрибунал путінським трибуналом.

У D66 вважають логічним кроком, аби Гаага стала містом, де можуть судити путіна та політичне керівництво росії. Як зазначив Сьорд Вімер Сьордсма, через Міжнародний кримінальний суд покарання за агресію виглядає юридично неможливим. Справа в тому, що злочин агресії є єдиним злочином, який дає змогу притягнути до відповідальності винних у всій сукупності жахливих подій в Україні. Однак оскільки Україна та росія не ратифікували Римський статут, вони не є учасниками МКС. Отже, якщо російське вето перешкодить Раді безпеки ООН уповноважити Суд отримати таку кваліфікацію, то Суд не зможе розглядати питання злочину агресії.

Генеральний прокурор України Андрій Костін у коментарі Укрінформу детально пояснив, чому створення Спеціального трибуналу є єдиним механізмом для розслідування і покарання злочину агресії росії проти України.

«Безумовно, для нас дуже важливо забезпечити відповідальність саме за злочин агресії, адже він є очевидним та таким, без якого всі інші міжнародні злочини не могли б бути вчинені. Так званий «материнський» злочин всіх інших воєнних та інших міжнародних злочинів в Україні під час збройного конфлікту. Однак, на жаль, згідно з міжнародно-правовим звичаєм, особи, які відповідальні за його вчинення, наділені функціональним імунітетом від переслідування в судах України (зокрема, президент, міністр закордонних справ та прем’єр-міністр). Міжнародний кримінальний суд також має юридичні обмеження, пов’язані з тим, що може розслідувати та розглядати справу щодо злочину агресії стосовно країн-учасниць Римського Статуту. Тому єдиним можливим механізмом, здатним забезпечити розгляд справи щодо злочину агресії росії проти України, є відповідний спеціальний трибунал щодо злочину агресії. І Україна та світ мають зробити все можливе, щоб такий трибунал був створений для неповторення такого злочину в майбутньому, адже безкарність породжує повторність злочину», – сказав Костін в коментарі Укрінформу.

Він також нагадав, що ВРУ ухвалила постанову про звернення до ООН, парламентів та урядів її держав-членів, Євросоюзу, Ради Європи стосовно створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України. Наразі триває робота з погодження формату трибуналу, його учасників та можливостей, а також розроблення договору.

МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР І ТЕРМІНИ СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ТРИБУНАЛУ

Найреалістичнішим шляхом створення спецтрибуналу є підписання міжнародного договору між країнами, що підтримують цю ідею. Для України дуже важливо, щоб створення трибуналу підтримали всі країни Євросоюзу, США, і за їхнім прикладом доєдналися інші.

«Я не можу, на жаль, назвати всі країни, але на сьогодні це близько 15 країн, це вже більше, ніж було десь навіть два тижні тому, кожного тижня хтось додається. Нещодавно додалася, наприклад, Австралія. Ми чекаємо перемовин і плануємо це зробити найближчим часом із Німеччиною, Францією, Великою Британією, США. Велика Британія попередньо говорила, що вона готова приєднатися. Після завершення перемовин, які ми плануємо закінчити десь у січні, приблизно у лютому вже плануємо почати розмовляти стосовно укладання договору. Ми хочемо, щоб країни ЄС були як таке ядро, а потім вже до них доєднувалися інші країни», – розповів у коментарі Укрінформу член української робочої групи зі створення спецтрибуналу Олег Гавриш.

Він також наголосив, що для створення трибуналу потрібна підтримка якомога більшої кількості країн, зокрема, щоб піймати російського диктатора та притягнути до відповідальності.

«Створення трибуналу дуже сильно впливає на росію. Це робить вже самого путіна та його оточення нерукостислим. Також вони зможуть літати тільки до північної кореї та до ірану, а якщо прилетять в якусь цивілізовану країну світу, чи може літак якось там зламається і доведеться сісти в аеропорту країни, яка буде долучена до створення нашого трибуналу, то їх буде заарештовано. Слободан Мілошевич також не міг собі уявити, що буде заарештований і його видадуть правосуддю. Тож не виключено, що так само може статися з путіним, коли він та його поплічники будуть визнані злочинцями. Коли буде підозра й ордер на арешт, то після цього вже буде інше ставлення до них не лише в світі, а й і в самій росії. Особливо, коли це збігатиметься з поразками на фронті, тобто це означатиме, що цих людей можна «зливати», а ми будемо цього чекати, чекати на них у трибуналі», – пояснив Гавриш.

Крім того, він розповів, що існує дедлайн створення трибуналу: через рік, максимум до 2024 року. І такі позитивні прогнози поділяють міжнародні юристи, які допомагають у створенні міжнародного трибуналу.

«Нам допомагали створювати сам договір Філіп Сендс, юрист із Великобританії, який спеціалізується на механізмах роботи Міжнародного кримінального суду, Антуан Гарапон, який очолює Французький інститут права (генеральний секретар Інституту фундаментальних досліджень юстиції – ред.) і який викладав право Макрону свого часу. Також допомагає, консультує нас Джеффрі Найс, прокурор, який брав участь у процесі над Слободаном Мілошевичем, а також Марк Елліс, голова Міжнародної спілки юристів. Це дуже відомі юристи, дуже високого рівня. Це тільки я зараз назвав вам кілька імен, але їх набагато більше, близько 15 людей, які залучені весь час до процесу підготовки. І ніхто їм не платить зарплати, вони працюють на волонтерських засадах, тому велике їм дякую», – поділився Гавриш.

СПІВПРАЦЯ З МКС У ЗБОРІ ДОКАЗІВ

Дженніфер Наурі – юрист-міжнародник, а також радник Міжнародного кримінального суду. Вона має досвід роботи в міжнародних судах та трибуналах. Виступала як адвокат захисту, була представником потерпілих у міжнародних справах, пов’язаних із геноцидом, злочинами проти людяності, сексуальними та воєнними злочинами.

Досвідчена юристка каже, що Україна має насамперед сама розслідувати та співпрацювати з усіма, хто зацікавлений допомагати у розслідуванні.

«Наприклад, прокурор Міжнародного кримінального суду зараз дуже активно займається розслідуваннями. Всі докази будуть зібрані з дотриманням найвищих стандартів міжнародного кримінального права. А це дуже важливо та завжди стане в пригоді. Чи то для розгляду справи у МКС, чи в інших юрисдикціях або судах чи трибуналах. Це перше – професійно збирати докази», – зазначила Дженніфер Наурі у коментарі Укрінформу.

На її думку, дуже важливо розглядати різні системи юрисдикції, зокрема, в країнах, де зараз перебувають жертви та біженці з України.

«Чи постане путін коли-небудь перед судом, зараз важко сказати. Але хочу зазначити, що політичні ситуації змінюються. Я наведу приклад справи Аль-Башира (експрезидент Судану – ред.). Коли було видано ордер на арешт, ніхто не думав, що це буде можливо. Отже, сьогоднішня ситуація може бути зовсім іншою завтра. А те, що сталося з Мілошевичем, я б підсумувала одним реченням: це стало можливим завдяки міжнародній спільноті, яка об’єдналася в рамках ООН, щоб створити трибунал, який би знав про злочини, що відбувалися в колишній Югославії. Тому, я думаю, тут можна провести паралель між тим, що відбувається сьогодні в Україні. Зараз міжнародна спільнота збирається навколо України. І шанси на те, що це закінчиться успішним судовим переслідуванням, – дуже високі. Тож будь-яка участь у цьому процесі – це те, що в кінцевому підсумку дасть змогу притягнути винних до відповідальності», – наголосила юристка.

Дженніфер Наурі впевнена, що для досягнення справедливості головне – розглядати всі можливі варіанти, бо ніколи не знаєш, що саме спрацює.

«Тож не варто зосереджуватися на одному способі. Ситуація складна, міжнародне кримінальне право складне. Співпрацювати з МКС – моя порада, адже ця співпраця є  винятковою можливістю. Прокурор зараз проводить розслідування на найвищому рівні. Було створено команду дійсно кваліфікованих професіоналів, які знають, як розслідувати міжнародні злочини, що є дуже специфічним. Тож співпрацюйте з МКС якомога більше. Але все ж таки продовжуйте обговорювати з міжнародним співтовариством, щоб побачити, що можна зробити, якщо путін – це те, чого ви хочете. Один процес не виключає іншого», — зазначила юристка.

РОЗЛІДУВАННЯ МКС: БЕЗ ТОЧНИХ ДАТ ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ШУМУ

Тим часом у липні агентство Bloomberg написало, що перші справи про воєнні злочини рф в Україні можуть почати розглядати в МКС уже цієї зими чи на початку наступного року.

Водночас тоді Офіс прокурора МКС в коментарі Укрінформу зазначив, що «абсолютна конфіденційність є одним з найважливіших аспектів будь-якого розслідування».

Однак 13 жовтня головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, виступаючи на пресконференції у штаб-квартирі Євроюсту, зазначив, що попри відмову росії долучитися до Міжнародного кримінального суду після його створення у 2002 році, воєнні злочинці з цієї країни потрапляють під юрисдикцію МКС. І за потреби Україна може видати росіян, підозрюваних у воєнних злочинах, суду в Гаазі навіть попри те, що росія не є членом МКС.

«Звичайно, якби була потреба та була причина, чому ці суди не могли б відбутися в Україні, чи то через якісь додаткові законодавчі положення, чи ні, я впевнений, що ми співпрацювали б з Україною. В юридичному сенсі це не стане перешкодою», – сказав головний прокурор Міжнародного кримінального суду.

МКС розпочав розслідування війни в Україні невдовзі після вторгнення росії, але коли саме суд планує висунути свої перші звинувачення наразі достеменно невідомо, Карім Хан зазначив, що потрібно почекати, коли «доказів буде достатньо».

«Ми цілеспрямовано рухаємося вперед, але я зроблю оголошення в потрібний час», – сказав він.

Зі свого боку, відповідаючи на запитання Укрінформу, чи може МКС почати розгляд перших справ уже цієї зими чи на початку наступного року, генпрокурор України Андрій Костін підкреслив, що Україна активно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом щодо притягнення винних до відповідальності.

«Ми зі стриманим оптимізмом сприймаємо інформацію щодо можливості розгляду перших справ про воєнні злочини рф в Україні, проте вважаємо, що найбільш ефективним способом підготовки цих справ для розгляду в Гаазі буде повна відсутність інформаційного шуму з приводу цих справ, оскільки подібна інформація та надмірна увага можуть спричинити шкоду провадженню. Більш того, ми впевнені, що з боку рф та афілійованих із рф джерел будуть проводитись інформаційні кампанії з метою дискредитації провадження та його учасників, а тому краще будемо повідомляти про конкретні дії по справах, а не попередні можливості їх розгляду», – наголосив він.

СКЛАДНІ МЕХАНІЗМИ КОМПЕНСАЦІЇ ПОТЕРПІЛИМ

При МКС діє трастовий фонд для потерпілих. Його завдання Укрінформу пояснила юридичний радник та заступник виконавчого директора цього фонду Франциска Екельманс.

«Трастовий фонд для потерпілих є окремою установою, що входить до системи Римського статуту, але тісно пов’язаний з Міжнародним кримінальним судом. Ми як трастовий фонд були засновані 20 років тому, у 2002 році, як і Міжнародний кримінальний суд. Назва «Трастовий фонд для потерпілих» походить від основної ідеї, що в ньому зберігатимуться фінанси засудженого, тому що МКС здійснює кримінальне переслідування за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду за наявності юрисдикції. І у разі засудження та визнання конкретної особи винною у вчиненні злочинів, передбачених Римським статутом, судова палата може винести рішення про відшкодування збитків засудженою особою», – зазначила Екельманс.

Вимагати відшкодування мають право всі потерпілі: індивідуально або колективно залежно від конкретної справи. Виплата відбувається за рішенням Суду або Палати попереднього суду МКС. Оскільки МКС займається справами проти конкретних осіб, то й виплачувати компенсації мають винні особи. Однак це можливо у разі, якщо засуджена особа має активи.

«Якщо у засудженого замало коштів, відшкодування може бути доповнене через спеціальний трастовий фонд для потерпілих. Трастовий фонд також може отримувати добровільні внески від держав і приватних донорів, і може надати те, що ми називаємо доповненням до виплат компенсацій», – зазначила вона.

На сьогодні фонд отримує близько 3 млн євро на рік. Останні 20 років його діяльність було сконцентровано переважно на країнах Африки. Однак зараз запроваджує програму допомоги в Грузії, яка також стала жертвою російської агресії.

«Наразі ми маємо 600 000 євро на 3 роки (для Грузії – ред.), тому це доволі маленька програма. Але є можливість отримати більше фінансування та ресурсів від держав. Зокрема, ми нещодавно отримали донацію від Литви для цієї конкретної програми. І ми сподіваємося, що зможемо отримати більше фінансування. Це розпочнеться, ймовірно, на початку наступного року. Це буде програма психологічної та фізичної реабілітації, а також соціально-економічної підтримки», – каже Екельманс.

Для України програми ще не створено. Існує два способи, щоб її розпочати. Один із них полягає в тому, щоб дочекатися, поки прокурор винесе обвинувальний вирок, і запровадити програму відшкодування збитків для жертв засудженого. Це один підхід.

«Інший полягає в тому, що ми маємо можливість уже зараз залучитися до ситуації в країні, яка визнає юрисдикцію МКС, тобто в Україні. Але для цього нам потрібні фінанси. Нині у нас є близько 3 млн на рік і необхідність вкладати в програми, які ми все ще продовжуємо в різних країнах, та інвестувати насамперед у справи про відшкодування збитків, де суд ухвалив схеми відшкодування збитків. Це не дозволяє нам на цьому етапі інвестувати у нову програму без донатів», – сказала Франциска Екельманс.

Водночас наразі Україна активно працює над створенням міжнародного механізму компенсацій, який дозволить використовувати арештовані російські активи для виплат постраждалим.

«Гроші рф, активи російських олігархів, тих, хто підтримали та підтримують режим. Абсолютно справедливо, щоб ці гроші були направлені людям, які постраждали. Ми не можемо повернути життя, але всі ці люди мають отримати компенсації. І найбільш справедливо – це компенсація за рахунок саме російських грошей», – підкреслив генеральний прокурор Андрій Костін.

Водночас це дуже складний процес, адже виникає багато запитань щодо того, хто контролюватиме, розподілятиме та отримуватиме компенсації через арештовані російські активи. І хоча найбільш справедливою є компенсація за рахунок саме російських грошей, цей механізм є дуже складним не лише з юридичної точки зору, а також вимагає політичних рішень від багатьох країн, які вже заарештували чимало цих активів. І для того, щоб  конфіскувати кошти на користь України, потрібен міжнародний компенсаційний механізм, якому всі довірятимуть. Тож наразі над створенням такого механізму працює ціла команда українських та міжнародних фахівців.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора

Карикатура Сергія Єлкіна