Згаданий документ, який оформлений у вигляді листа Комітету на адресу керівників Комітету ЄП із закордонних справ та Комітету ЄП з питань бюджету, включає пропозиції до угоди між ЄС та Україною щодо запровадження такого Фонду. Лист викладає жорсткі вимоги як до інституційних органів ЄС, зокрема, Єврокомісії, так і до української сторони, у забезпеченні прозорості та підзвітності використання грошей європейських платників податків.

«За» прийняття такого документа проголосували 23 члени Комітету бюджетного контролю ЄП, один утримався, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Документ, що оприлюднений на сайті Європейського парламенту, зокрема, вимагає надання OLAF, (Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству), повноважень проводити адміністративні розслідування, здійснювати інспекції та перевірки на місцях з метою виявлення фактів шахрайства, зловживань, або будь-яких інших порушень, що можуть наносити шкоду фінансовим інтересам Євросоюзу. Як зазначається, OLAF має отримати належні адміністративні спроможності для здійснення таких розслідувань.

«Відповідно до регуляторних правил (ЄС, Євроатом) 2018/1046, необхідні права та доступ мають бути надані Європейській комісії, OLAF, Європейському суду аудиторів, а також, в рамках компетенції, Офісу Європейського прокурора (ЕРРО), там, де це буде доречно, включаючи від третіх сторін, що залучені до імплементації фондів ЄС. Україна також має використовувати Систему раннього виявлення та попередження, та доповідати Єврокомісії про порушення, що пов’язані з використанням цих фондів», — йдеться у документі.

При цьому посилення внутрішньої системи контролю, боротьба проти корупції, забезпечення прозорості, належна система державного управління та ефективний менеджмент державних фінансів, а також їх верифікація за участю незалежного зовнішнього аудитора, на думку членів Комітету, мають бути важливими пріоритетами для реформ в Україні, та мають отримувати підтримку від самого Українського фонду.

«Європейська Комісія має забезпечити ефективний захист фінансових інтересів Європейського Союзу в рамках Фонду. У цьому зв’язку, незалежна Рада аудиторів має бути заснована для надання Єврокомісії інформації про можливе використання Фонду, та для гарантування, що коректний рівень страхування буде досягнутий через (використання) незалежного зовнішнього аудиту. Така інформація має бути доступною для OLAF і, там де це доречно, для української влади», — наголошується у пропозиціях.

Як зазначається, Єврокомісія, за допомогою Делегації ЄС в Україні, має отримати повноваження проводити перевірки використання цього Фонду Україною протягом усього «життєвого циклу» відповідних проєктів. В свою чергу, Рада аудиторів має забезпечити регулярний діалог та співробітництво з Європейським судом аудиторів.

«Єврокомісія має укласти з Україною рамкову угоду з імплементації Фонду, яка визначить конкретні правила для управління, контролю, нагляду, моніторингу, оцінки, звітності та аудиту ресурсів в рамках Фонду, а також для запобігання, виявлення, розслідування та виправлення порушень, шахрайства, корупції та конфліктів інтересів. Ця рамкова угода має доповнюватися фінансовою угодою… яка визначатиме управління та імплементацію фінансування в рамках Фонду», — йдеться у документі.

Україна, відповідно до документа, має дотримуватися власних зобов’язань у запроваджені більш жорсткої та ефективної системи фінансового контролю, зміцнити боротьбу проти відмивання грошей, фінансування тероризму, обминання оподаткування, податкового шахрайства, зловживання державними фінансовими ресурсами та корупцією. У цих питаннях Україна має дотримуватися вимог регуляторних правил та фінансового законодавства ЄС.

Документ містить вимогу до України оприлюднювати дані про персон та установи, які будуть отримувати фінансування, що перевищує 300 000 євро в рамках імплементації реформ та інвестицій, що будуть визначені у відповідному плані України з відновлення. Україна має оновлювати таку базу даних двічі на рік, у червні та у грудні.

Європейська комісія має допомогти Україні створити інтегровані та взаємосумісні системи інформування та моніторингу щодо використання фінансових ресурсів Фонду та реалізації проєктів в рамках погодженого плану дій. Ця інформація має виконуватися англійською мовою, для забезпечення спроможності Європейської Комісії та аудиторів від ЄС виконувати свої обов’язки без зайвих затримок. Ці дані мають бути доступними для завантаження у «машинному форматі».

Як повідомляв Укрінформ, з початку російського вторгнення Європейський Союз надав Україні фінансову допомогу в обсязі більше 70 мільярдів. При цьому ЄС вже використав наявні фінансові резерви для такої фінансової підтримки України, тож її продовження після завершення поточного року потребує внесення змін у багаторічний бюджет ЄС. Єврокомісія вийшла із пропозицією щодо створення в бюджеті ЄС Українського фонду в обсязі €50 мільярдів на 2024-2027 роки, виплата яких буде обумовлена просуванням України у реформах, що наближають її до членства в ЄС.