Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Reuters повідомила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.

«Звичайно, ми обговорюємо з нашими союзниками питання про збільшення їхньої присутності тут, щоб діяти як стримуючий фактор… Якщо ви подивитеся на карту, то країни Балтії – це півострів НАТО, і тому у нас є свої турботи», — сказала Каллас.

Як пише агентство, за словами дипломата НАТО на умовах анонімності, питання про додаткові розгортання в країнах Балтії можуть обговорити міністри оборони країн Альянсу на зустрічі у середині лютого.

Підрозділи НАТО були розгорнуті в Литві, Латвії, Естонії та Польщі після того, як Росія окупувала український Крим у 2014 році. Кожен з них налічує 1000 військовослужбовців.

Каллас зазначила, що можливе збільшення існуючих підрозділів. За її словами, Захід може вести конструктивні переговори з Москвою, але також повинен дати зрозуміти Кремлю, що якщо він загострить ситуацію в Україні, то заплатить високу ціну.

«Я думаю, що ми не повинні потрапляти в пастку, обговорюючи те, що може зробити Захід, тому що Захід не зробив нічого поганого. Захід не створив військових груп для нападу на Росію», — сказала Каллас.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж поточного тижня відбуваються чисельні дипломатичні заходи для обговорення питань європейської безпеки та зниження напруги навколо України, що була спровокована Росією.

Зокрема, перший раунд переговорів між Росією і США відбувся в понеділок у Женеві. У Брюсселі цього ж дня пройшло засідання Комісії Україна-НАТО за участю віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

У середу,12 січня, в штаб-квартирі Альянсу провели засідання Ради НАТО-Росія. За підсумками цього засідання генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що НАТО надає практичну та політичну підтримку Україні та продовжуватиме такі зусилля для забезпечення права України на самооборону.

На цьому тижні також відбудеться обговорення поточного стану європейської безпеки в рамках ОБСЄ.