Нині у Франції триває розслідування щодо оприлюднення відкритого листа з назвою «До наших урядовців». Під текстом поставили підпис 18 діючих військовиків, серед яких четверо генералів і старші офіцери. Також звернення підтримали близько восьми тисяч відставних військових, включаючи колишнього командувача Іноземного легіону.

Символічно, що лист було опубліковано саме на 60-ту річницю початку так званого Алжирського путчу (або «Путчу генералів») 1961 року. Тоді вищі й старші французькі військові вчинили невдалу спробу державного перевороту із наміром повалити режим президента Шарля де Голля. 

ЗАДЕКЛАРОВАНА МЕТА – ЗАХИСТ ЦІННОСТЕЙ РЕСПУБЛІКИ 

Лист перебуває у фокусі реагування на високому політичному і військовому рівнях, а також став предметом широкого громадського обговорення і висвітлення у ЗМІ.

Підписанти висловили жорсткі політичні позиції щодо незадоволення діяльністю вищого керівництва Франції із захисту основоположних принципів і цінностей республіки.

У тексті листа критикується нерішучість і слабкість керівництва Франції, включаючи президента Еммануеля Макрона, у захисті патріотизму, французьких національних цінностей і принципів та міститься заклик до негайних дій. На думку авторів, ідеться про повернення й утвердження поваги до влади та недопущення розколу країни. 

ПІДТРИМКА ВІД КРАЙНІХ НАЦІОНАЛІСТІВ 

Діючі й колишні військові вказують на засилля у Франції мігрантів, які не поважають і підривають традиції, принципи і цінності країни.

На думку підписантів листа, така ситуація може призвести до громадянської війни, а тому патріоти, включаючи діючих військовослужбовців і відставників, повинні діяти й втрутитися у ситуацію.

Ця публічна позиція була негайно використана французькими політиками крайньої правої націоналістичної ідеології. Зокрема, звернення підтримала лідерка французьких націоналістів, одна із провідних кандидатів на виборах президента Франції 2022 року Марін Ле Пен. Вона закликала підписантів приєднатися до політичної сили націоналістів та діяти разом.

Слід відзначити, що серед авторів листа є відкриті прибічники політичної сили Ле Пен – партії «Національне об’єднання» (RN). Деяких із них, зокрема, командувача Іноземного легіону в 1994-1999 роках генерала Крістіана Пікемаля було звільнено з військової служби через участь у політичних заходах французьких націоналістів.

ЖОРСТКА РЕАКЦІЯ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО КЕРІВНИЦТВА

Публікація листа викликала жорстку реакцію з боку міністра Збройних сил Франції Флоранс Парлі. Вона наголосила, що значна більшість авторів звернення є саме генералами й офіцерами, які вже звільнені з військової служби. Натомість 210 тисяч особового складу Збройних сил Франції дотримуються дисциплінарних вимог Кодексу військової юстиції. За цим законодавчим актом, діючі військовослужбовці повинні дотримуватися політичного нейтралітету із забороною брати учать у політичному житті.

Про позицію вищого військового керівництва щодо зазначеної ситуації заявив начальник генерального штабу ЗС Франції генерал Франсуа Лекуантр. Головним сигналом від нього є намір звільнити з військової служби діючих генералів і офіцерів, які підписали листа, після розгляду справи у Вищій військовій раді.

Відносно нижчих категорій військовослужбовців-підписантів, на думку Лекуантра, мають бути вжиті м’якіші дисциплінарні стягнення.

Генерал піддав жорсткій критиці заклики відставних військових до Збройних сил втрутитися у політичне життя Франції, включаючи необхідність рішучих дій з боку військовослужбовців.

Натомість Лекуантр наголосив, що політичні позиції й ідеологія, висловлені в листі, не відображають переважних настроїв у сучасних Збройних силах Франції, які віддані принципам республіки і не політизовані.

Начальник Генштабу заявив про неприпустимість маніпулювання настроями військових та їх використання з метою реалізації політичних цілей.

При цьому генерал висловив переконання, що серед діючих французьких військовослужбовців крайня права політична ідеологія не має переважного впливу.

І така упевненість генерала наразі має рацію. Але сигнал для французького суспільства у часи кризи та пандемії не може не бути тривожним.

ВПЛИВ НА МАЙБУТНІ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ

Ситуація набуває особливого загострення у контексті початку кампанії виборів президента, перший тур яких має пройти навесні 2022 року.

Об’єктивні загрози з боку радикального ісламізму, нерегулярної міграції, ісламістського тероризму, організованої злочинності, автономного існування мусульманських громад на території країни та небажання їхніх членів соціалізуватися у французькому суспільстві, можуть бути використані крайніми правими політиками для залучення діючих і відставних військових до реалізації своїх політичних цілей.

За останніми соціологічними опитуваннями, у другий тур президентських виборів безперечно виходять чинний глава держави Макрон і лідерка націоналістів Ле Пен. При цьому в першому турі вона навіть дещо випереджає Макрона.

Тому маніпулювання думкою військових, навіть, якщо вони порушили військовий кодекс поведінки щодо невтручання у політику, може мати для Франції серйозні наслідки.

Отже, нині у країні набуло актуальності питання об’єднання політичних сил центристської ідеології – щоб не дати шансів прийти до влади націоналістам, популістам і проросійським євроскептикам. Як відомо, Ле Пен називають «подружкою» Путіна. І можна легко спрогнозувати, якою буде політика Франції, якщо вона буде обрана на пост президента.

За повідомленнями французьких ЗМІ, про свою підтримку Макрону заявив засновник і колишній лідер партії «Республіканці» та експрезидент Ніколя Саркозі. Цей політик нині перебуває у центрі корупційних розслідувань і має судимість. Але вплив його партії залишається високим.

Андрій Лавренюк, Страсбург

Перше фото: GETTY IMAGES