Рішення ухвалено на 44-й сесії Комітету всесвітньої спадщини (відбулася віртуально), список оприлюднено на сайті ЮНЕСКО, повідомляє Укрінформ.

Нові об’єкти знаходяться в Саудівській Аравії, Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Німеччині, Італії, Великій Британії та Північній Ірландії.

До єдиного «транснаціонального» об’єкту зараховані великі курортні міста Європи, загалом 11 міст, розташованих у семи європейських країнах: Баден-бай-Він (Австрія); Спа (Бельгія); Франтишкови Лазне (Чехія); Карлові Вари (Чехія); Маріанські Лазні (Чехія); Віші (Франція); Бад-Емс (Німеччина); Баден-Баден (Німеччина); Бад Кіссінген (Німеччина); Монтекатіні-Терме (Італія) та місто Бат (Великобританія). Всі ці міста розвивались навколо природних джерел мінеральної води. «Вони свідчать про міжнародну європейську культуру спа, яка розвивалася з початку 18 століття до 1930-х років, що призвело до появи великих міжнародних курортів, які вплинули на міську типологію навколо ансамблів курортних будівель, таких як Курхаус та Курзааль (будівлі та кімнати, призначені для терапії), бювети, поїлки, колонади та галереї, призначені для використання природних мінеральних водних ресурсів та їх практичного використання для купання та пиття…», — пояснюється на сайті.

Ще одним об’єктом визнано маяк Кордуана у Франції, побудований на рубежі 16-17 століть за проєктом інженера Луї де Фуа і перероблений інженером Жозефом Телером наприкінці 18 століття. Шедевр морської сигналізації, монументальна вежа Кордуана прикрашена пілястрами, колонами модільйонів та горгульями, вона уособлює великі етапи архітектурної та технологічної історії маяків і була побудована з амбіцією продовження традицій знаменитих маяків античності, ілюструючи мистецтво будівництва таких об’єктів у період, коли маяки відігравали важливу роль як територіальні маркери та як інструменти безпеки», — зазначається у дописі. Архітектурні форми споруди черпали натхнення з античних моделей, ренесансного маньєризму та специфічної архітектурної мови французької інженерної школи École des Ponts et Chaussées.

Третім об’єктом стала Колонія художників на пагорбі Матильди (Матільденхьое) в Дармштадті, Німеччина, заснована в 1897 році. Архітектурний комплекс на Матільденхьое являє собою унікальний пам’ятник епохи модерну. У 1901-1914 роках Матільденхьое була одним з найважливіших європейських і світових центрів мистецтва і архітектури.

В Італії відзначено фресковий цикл Падуї XIV століття. Він складається з восьми релігійних та світських будівельних комплексів в історичному огородженому місті Падуя, в якому розміщена добірка фресок, написаних різними художниками між 1302 і 1397 роками для різних покровителів та в будівлях з різними функціями. Тим не менше, фрески зберігають єдність стилю та змісту.

Одна пам’ятка знаходиться в Саудівській Аравії, це культурний район Хима, розташований у посушливій гірській місцевості на південному заході Саудівської Аравії, на одному зі стародавніх караванних шляхів на Аравійському півострові. Культурний район містить значну колекцію наскельних зображень, що демонструють мисливство, фауну, флору та спосіб життя в культурній спадщині протягом 7000 років. Мандрівники та армії, що зупинялися на цьому місці, залишали безліч скельних написів і петрогліфів протягом століть і до кінця 20 століття, більшість з яких збереглися в незайманому стані.

Внесення пам’яток до Списку світової спадщини ЮНЕСКО планується продовжити до 28 липня.

Фото: Ольга Танасійчук