Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у Стокгольмі, де бере участь у неформальній зустрічі міністрів оборони країн-членів ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Що ми знаємо – що була атака проти трубопроводів «Північного потоку», акт саботажу. Але ми не мали змоги визначити, хто стояв за цими діями. Тривають розслідування на національному рівні, тож варто дочекатися їх завершення, перш ніж робити висновки. Ми також знаємо, що це засвідчує важливість захисту критичної підводної інфраструктури. У нас тисячі кілометрів газових і нафтових трубопроводів, енергомереж, інтернет-кабелів. Вся ця інфраструктура має критичну важливість для наших суспільств», — наголосив керівник НАТО.

Він зауважив, що НАТО і країни-союзниці вирішували ці завдання впродовж багатьох років, але після вибухів на «Північних потоках» наростили зусилля. Зокрема, у штаб-квартирі НАТО створена спеціалізована структура для координації зусиль та обміну інформацією у цьому напрямку між союзниками по НАТО, а також для обміну досвідом із приватним сектором, із компаніями-власниками цієї інфраструктури з метою мінімізації ризиків та підвищення рівня захисту критичної інфраструктури.

Як повідомлялося, наприкінці вересня 2022 року внаслідок вибухів на трубопроводах «Північний потік» та «Північний потік-2» біля острова Борнхольм у Балтійському морі розпочався витік на чотирьох ділянках газопроводів у виключних економічних зонах Данії та Швеції.

Розслідування диверсії, яке здійснюється за участю компетентних органів Швеції, Німеччини та Данії, триває. У багатьох країнах схильні вважати, що підрив «Північних потоків» ініційований рф. У росії ж причетність до аварії заперечують.

7 березня у низці іноземних ЗМІ, зокрема німецьких та в американській The New York Times, з’явилися повідомлення про нібито причетність «проукраїнських груп» до інциденту.

Міністр оборони Олексій Резніков 8 березня наголосив, що Україна не має стосунку до вибухів на газопроводах «Північний потік».