Про це повідомляє AP, передає Укрінформ.

Оскільки скам’янілості тварин важко знайти, дослідники вилучили екологічну ДНК, так звану е-ДНК, зі зразків ґрунту. Це генетичний матеріал, який організми залишають по собі — наприклад волосся, відходи життєдіяльності, слина тощо.

Генетик з Кембриджського університету й автор дослідження Еске Віллерслев пояснив, що за допомогою новітніх технологій дослідники змогли отримати генетичну інформацію з маленьких, пошкоджених шматочків ДНК.

Вчені порівнювали її зі зразками ДНК різних видів, узятими з осадових відкладень під назвою формація Кап Копенхавн на Землі Пірі (півострів на крайній півночі Гренландії). Сьогодні це полярна пустеля, але мільйони років тому цей регіон переживав період інтенсивних кліматичних змін, які викликали підвищення температури.

Осад, ймовірно, накопичувався на цьому місці протягом десятків тисяч років.

Згідно з результатами дослідження, фрагменти ДНК свідчать про поєднання арктичних рослин, таких як берези та чагарники верби, з рослинами, які зазвичай ростуть у теплішому кліматі, такими як ялиці та кедри.

ДНК також показала сліди тварин — зайців, північних оленів і лемінгів, гусей. Раніше гнойовий жук і залишки зайця були єдиними свідченнями життя тварин у цьому місці.

Великою несподіванкою для вчених стало виявлення ДНК мастодонта — вимерлого виду, який виглядає як гібрид слона та мамонта. Багато скам’янілостей мастодонтів раніше були знайдені в лісах Північної Америки.