Політики «Альтернативи для Німеччини» могли працювати в інтересах росії
Політики німецької право-популістської партії AfD («Альтернатива для Німеччини») могли використовуватися в інтересах росії і важливим посередником при цьому був ультраправий активіст Мануель Оксенрайтер.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у розслідуванні відомого дослідника ультраправих рухів Антона Шеховцова, опублікованому у німецькому виданні Tagesschau.
«Дослідження для tagesschau.de показує, як політики AfD могли залучатися в інтересах росії. І ультранаціоналіст Оксенрайтер тут мав важливу посередницьку позицію», — йдеться у матеріалі.
Розслідувач вважає, що Оксенрайтер, який був активістом у право-екстремістських колах Німеччини з 1990-х років, захопився неоєвразійством, своєрідною формою фашистської ідеології, після зустрічі з російським ультраправим ідеологом олександром дугіним наприкінці 2012 року. Наприкінці 2013 року, дугін рекомендував Оксенрайтера ультранаціоналістичному бізнесмену констянтину малофєєву як одну з німецьких фігур, які можуть бути залучені до операцій російського впливу в Європі. «Зіркою міжнародної російської пропаганди» Оксенарайтера зробила російська державна телекомпанія RT, яка найняла його в 2013 році у якості «політичного аналітика», «німецького журналіста» та «експерта по Сирії».
Доступ до ширшого кола контактів у росії Оксенрайтер отримав через польського політичного активіста Матеуша Піскорського, який, згідно з даними джерела однієї з розвідок ЄС, мав зв’язок чиновником центрального офісу російського парламенту Саргісом Мірзаханяном.
Піскорського та Оксенрайтера кремль, зокрема, залучав як фейкових «спостерігачів за виборами». Вони «спостерігали» разом за «референдумом» у Криму 2014 році та за «парламентськими виборами» у так званій «днр».
У 2016 році Оксенрайтер разом із Маркусом Фронмаєром із молодіжного крила AfD та депутатом від Тюрінгії Томасом Руді зареєстрували у Берліні «Німецький центр євразійських досліджень». З допомогою цієї організації, зокрема, організовувалися поїздки депутатів німецького парламенту від AfD Томаса Руді та Удо Штайна в якості «міжнародних спостерігачів» до «днр».
Піскорський, Мірзаханян та Оксенрайтер активізували свою роботу в Німеччині як з метою впливати на настрої у ФРН, так і створювати картинки та заяви, які повинні були служити кремлівській пропаганді у ФРН. «Документи, які є у розпорядженні автора, свідчать про те, що також організовувалися акції протесту та надавалася допомога в аргументуванні для AfD», — йдеться у розслідуванні.
У березні 2016 року Піскорський рекомендував Мірзаханяну Фронмаєра «нашого кандидата», гідного підтримки на «федеральних виборах 2017 року, який може виявитися цінним для російської зовнішньої політики», — зазначається у розслідуванні.
Інше розслідування 2019 року BBC, ZDF, Spiegel і La Repubblica показало, що в підготованому Оксенрайтером документі «Виборча кампанія Фронмаєра/план дій (чернетка)», створеному 11 квітня 2017році, йшлося, що під час виборчої кампанії кандидат акцентуватиме увагу на темах «хороших відносин з рф», «консерватизму» та «критики США». А також прохання «матеріальної» та «медійної» підтримки для Фронмаєра. Сам Фронмаєр заперечив у коментарі «tagesschau.de», що відомо про це. Водночас, видання звертає увагу, що після обрання Фронмаєра до Бундестагу Оксенрайтер у вересні 2018 року став його співробітником.
Видання вважає, що Оксенрайтер і його контакти, «вочевидь, мали важливу роль у встановленні контактів між керівництвом AfD і високопоставленими політиками в москві». Згідно з наявними документами, Оксенрайтер, зокрема, сприяв ініціюванню візиту політиків AfD до російської столиці, який відбувся у 2017 році.
У січні 2019 року Фронмаєр розірвав трудовий договір з Оксенрайтером, коли проти останнього почалося розслідування щодо справи про підпал угорського культурного центру в лютому 2018 року в Ужгороді. Оксенрайтер перебував у розшуку, допоки у серпні 2021р. не появилися повідомлення про його смерть у москві. Як пише «tagesschau.de», федеральна прокуратура ФРН припинила справу проти Оксенрайтера в грудні 2021р.
Як повідомлялося, росія активно використовує різні популістські партії та організації, як правого, так і лівого спрямування для поширення свого впливу у країнах ЄС.