Одна з маніакальних фіксацій російської пропаганди – розповідати про мільйони українців, які начебто змушені «мити в Європі туалети». Мовляв, така ціна за розрив стосунків з Росією та зближення з Європою.

Але якщо українці їдуть на Захід через появу нових можливостей – наприклад, безвіз, то росіяни змушені з Росії фактично тікати. І прориватися на Захід зі справжнім боєм. 

А сама Росія перестала бути привабливою для міграції країною навіть для білорусів.

Прикордонно-митна служба США затримала дві машини з 18 росіянами, які намагалися незаконно перетнути кордон США з боку Мексики, біля міста Сан-Дієго, штат Каліфорнія. Про це повідомляє сайт відомства.

Інцидент стався увечері 12 грудня. Позашляховик Ford і седан Mercedes на високій швидкості наблизилися до зони первинного огляду на пункті пропуску Сан-Ісідро, штат Каліфорнія.

Прикордонник при затриманні зробив близько чотирьох пострілів, поціливши в Mercedes, у результаті той наїхав на позашляховик Ford, що різко зупинився.

У машинах перебували дорослі віком від 21 до 53 років та діти від кількох місяців до 14 років.

На тому ж переході американські прикордонники затримали третій автомобіль Dodge, що рухався окремо у потоці транспорту, який перевозив вісім людей. Усі вони, «як було встановлено, виявилися громадянами Росії без документів на в’їзд до США».

ПРО ЦИВІЛІЗАЦІЮ ТА ТУАЛЕТИ

Без Росії, вважає чомусь віцеспікер Держдуми Пьотр Толстой, Україна не має жодних перспектив, «на цій території цивілізації не буде». Але він же рік тому скаржився, що наразі в Росії не до розвитку технології 5G, поки третина населення країни живе без туалету в себе вдома. Віцеспікер Держдуми дещо перебільшив: за даними Росстату, у 2018 році Росії близько 23% домогосподарств не мали доступу до централізованої каналізації. У 2015 році їх не було у 28% домогосподарств. Такий самий показник на той час був у острівної держави Кабо-Верде – це архіпелаг з групи вулканічних островів, що розташований на північному заході від Африки. Тоді як в Україні доступу до туалетів не було у 4,1% населення. Такий самий показник мала Чорногорія. Гірші показники були у Білорусі, Латвії, Литви, навіть Ірландії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Такий самий меседж просуває зараз білоруська пропаганда, яка вже не відрізняється від російської: «Європа може бути сильною лише тоді, коли вона з Білоруссю та Росією має добрі стосунки». 

Волонтери російського пошуково-рятувального загону «Ліза Алерт» у 2019 році били на сполох: у XXI столітті у вуличних туалетах гинуть діти, дорослі, гинуть цілими сім’ями. Гинуть, намагаючись витягнути телефон, що впав, замінюючи настил, рятуючи дитину.

У тому ж 2019 році, коли росіяни повернули захоплені ними поблизу Керченської протоки з застосуванням зброї військові українські катери, виявилося, що вони «навіть в гальюні унітази познімали». Отака цивілізація.

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: НЕ ЛИШЕ НЕГАТИВ

Чимало українців справді їдуть на заробітки до європейських країн. Про негативні аспекти масової трудової еміграції йдеться найчастіше. Але слід зазначити, що зовнішня міграція має також позитивні наслідки.

Найбільш вагомим позитивним чинником зовнішньої трудової міграції є те, що значну частину зароблених коштів українці привозять чи переказують в Україну. Перекази від трудових мігрантів допомагають зменшувати показники бідності, дозволяють родичам фінансувати поточне споживання, навчання дітей, витрати на медичні послуги, купівлю чи побудову житла, відкриття власного бізнесу.

Також позитивними моментами збільшення участі українців у міграційних процесах є набуття нових навичок, зростання їх мобільності на ринку праці, прискорення обміну технологіями, збільшення можливостей для підприємництва, зростання експортних можливостей для українських виробників, адже мігранти за кордоном генерують попит на українські товари в країні перебування.

Але щодо масштабів трудової міграції, вони часто-густо перебільшуються, стаючи предметом маніпуляції. Настільки, що може скластися враження, буцімто в Україні скоро не залишиться працездатного населення і настане суцільний колапс.

Аналітична платформа VoxUkraine вказувала, що цифри, які були б коректними для еміграції з України протягом останніх 30 років, видаються за масштаби еміграції, яка відбулася останнім часом.

Також експерти розвіяли міф, що українські заробітчани «миють туалети» в Європі: згідно з опитуванням у 2019 році, майже половина українських заробітчан, наприклад, у Польщі працювали на такій самій або вищій посаді, аніж в Україні. На промисловому виробництві було залучено 40,2% українців. У складському бізнесі та транспорті – 15,7%. А на будівництві та сільському господарстві – 22,3% (14,4% і 7,9% відповідно).

Найбільший же попит у Польщі, як нещодавно писали «Факти», – на українських медиків.

«ПРИПЛИВ РУК ТА ВИТІК МІЗКІВ»

Росія одночасно входить до п’ятірки лідерів як за кількістю мігрантів, так і за кількістю громадян країни, які проживають за кордоном. У Росії, за даними ООН, мешкає 12 мільйонів мігрантів. Росіян, які мешкають за межами батьківщини, налічується 11 мільйонів осіб.

Природний спад у Росії перевищує природний приріст населення. Але завдяки мігрантам населення РФ скорочується не так швидко. Втім, вихідні та вхідні міграційні потоки нерівноцінні за якістю й складом.

І поки кваліфіковані, грамотні, працездатні росіяни, які не знайшли гідного застосування своїм здібностям у Росії, переїжджають за кордон, їхнє місце займають малокваліфіковані будівельники та різнороби з країн ближнього зарубіжжя, пише сайт Zagrandok. Дуже часто це люди без освіти, без знання російської мови та без будь-якої кваліфікації.

Росія увійшла до топ-8 країн, з яких їдуть найосвіченіші емігранти, свідчать дані ОЕСР.

А ось портрет мігранта, який приїжджає до Росії:

● 85% – це громадяни Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану.

● Лише 5% мігрантів мають вищу освіту.

● 52% дуже погано говорять російською мовою.

● 14% взагалі не володіють російською мовою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У РФ реально розмірковують на тему: «Ми не хочемо узбеків та таджиків. Адже вони не слов’яни, а ось українці – саме те!»

Російське видання «Ведомости» так сформулювало відповідь на питання, хто їде з Росії та хто до неї приїжджає: «Міграційний потік – це приплив рук та витік мізків».

«ПОРА ВАЛИТЬ»

Істотно більше росіян, аніж українців, хотіли б залишити свою батьківщину назавжди. Згідно з соціологічним опитуванням Аналітичного центру Юрія Левади, кожен п’ятий житель РФ (22% або майже 32 мільйони осіб) хотів би виїхати за кордон на постійне проживання. Тоді як, згідно з всеукраїнським соціологічним дослідженням, проведеним Українським інститутом майбутнього за допомогою «Нью Імідж Маркетинг Груп», про переїзд на постійне проживання за кордон думають 14% українців.

За останні 20 років із Росії на постійне місце проживання в інші країни поїхали від чотирьох до п’яти мільйонів людей. Про це свідчать результати дослідження, проведеного виданням «Такие дела» за участю незалежних дослідників.

Топ-5 причин переїзду росіян за кордон виглядає так:

● Прагнення безпеки (64%).

● Новий життєвий досвід (59%).

● Невдоволення політичною ситуацією у РФ (54%).

● Бажання стабільності (53%).

● Турбота про майбутнє дітей (51%).

Журналістка Яна Бєльська організувала у популярному пабліку «Пора валить» (понад 222 тисячі учасників) опитування про причини, з яких громадяни Росії прагнуть виїхати з країни:

«Я читала різні статті, і бачу так, що ще 10-20 років тому люди частіше їхали у «світле майбутнє». Зараз у мене створюється відчуття, що набагато більше народу їде від того, що відбувається в країні – скоріше рятується втечею, ніж шукає легкого життя», – написала Бєльська.

Найпопулярнішим варіантом відповіді став «бути якнайдалі від того, що відбувається в Росії».

«У 2014-му сказав дружині, що цю виставу з очевидним фіналом ми доглядатимемо збоку. За 7 років нічого не змінилося, тільки погіршилося. Я шкодую тільки, що раніше не поїхали. Росія – країна не для життя людей, чиї цінності – це свобода і законність», – пояснив у коментарях свої мотиви один з учасників пабліка.

Спільноту в 2010 році створив Ян Полянський, який кілька років до цього емігрував до Франції.

«До групи одразу вступило багато народу. На початку 2010-х «валити» було загальним трендом. Зростання числа учасників безпосередньо залежало від політичних подій. Масове вбивство у станиці Кущевська у 2010 році, арешт Алєксєя Навального у рамках справи „Ів Роше“ у липні 2013 року, Крим та його наслідки для російської економіки у 2014-му, фільм ФБК „Він вам не Дімон“ у 2017 році, президентські вибори 2018-го. Це основні піки. Якщо зазвичай група зростає на 100 учасників на день, то в ці моменти приходило по 400-500 нових людей на добу. Найбільше поїхало після Криму», – розповідає Ян Полянський.

У перші роки, за словами засновника спільноти, учасниками були суцільні москвичі та петербуржці. Які непогано заробляють, говорять іноземними мовами, освічені, активні, легкі на підйом. Серед варіантів переїзду вони розглядали США, Велику Британію, Швейцарію, Норвегію, Францію. Цікавилися деталями, планували та виїжджали. Цей прошарок, на думку Полянського, до 2018 року майже повністю перемістився за кордон. Після цього тренд у групі став змінюватися.

На зміну столичним незадоволеним підтягнулися регіони. Тепер вони є у більшості. Це люди зі звичайним доходом, які раніше про від’їзд зовсім не думали. Для переселення обирають «легші» країни: Польщу, Чехію, Латвію, Чорногорію. «Звалити» для них набагато складніше як матеріально, так і психологічно. При вступі до групи, розповідає Полянський, як особисті причини для еміграції вони вказують на відчай, безнадію і безперспективність життя в Росії.

Кілька десятиліть поспіль у Росії зменшується кількість учених.

«Найголовніше, чого не вистачає російським ученим, – повітря. Того, що називається науковою свободою. Страх зараз проникає в усі пори наукового тіла», – вважає професор Сєргєй Єрофєєв.

Пояснюючи своє рішення покинути країну, популярний російський YouTube-блогер Руслан Усачов сказав: «Несправедливість, мракобісся, лицемірство, закручування гайок, маніпуляція фактами, просто безсоромна поведінка».

«2021 рік увійде до російської історії як епоха нової політичної еміграції… Громадяни Росії з “неправильними поглядами” опиняються за кордоном, бо перебувати вдома надто небезпечно. Залишаються конформісти й ті, кому нема чого втрачати», – пише редактор відділу політики російської «Новой газеты» Кірілл Мартинов.

НАЙЩИРІШЕ ГОЛОСУВАННЯ НОГАМИ

Слід також зазначити, що і Білорусь, яка колись зробила вибір на користь тісного союзу з Росією (що, за словами депутата Держдуми Петра Толстого, мало призвести до цивілізаційного розквіту), переживає наймасовіший відтік громадян із країни за роки незалежності. Через приховану статистику його масштаби складно оцінити з точністю. Але він уже призвів до гострої нестачі медичних працівників, кваліфікованих кадрів у ІТ-сфері тощо.

Коментуючи дані щодо міграції, академічний директор незалежного дослідницького центру в галузі економіки в Білорусі BEROC Катерина Борнукова зазначила, що ми ніколи не дізнаємось, скільки білорусів залишили країну через соціально-політичну кризу на батьківщині. Наразі немає публічної інформації Бєлстату ні про міграційні потоки, ні про інші демографічні дані.

«Однак, – сказала вона, – навіть з огріхами обліку видно, що Росія не є привабливою для білорусів. Це авторитарна країна із безперспективною економікою. Люди, які їдуть із Білорусі від авторитарного режиму, не обирають Російську Федерацію. Можна дискутувати про те, які цінності близькі білорусам, але голосування ногами – найщиріше».

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки