Про це глава латвійської держави заявив в інтерв’ю телеканалу RTVI, передає Укрінформ.

Він висловив упевненість, що з часом у країні збільшується кількість тих росіян, які підтримують Україну, оскільки вони починають розуміти, що насправді відбуваються.

«Я думаю, що ті росіяни, хто живуть у Латвії, повинні зайняти певну позицію. І більшість із них так і зробили, тому що в такій ситуації ніякого ефекту нейтральності бути не може. Якщо він нейтральний, отже, він не зрозумів суті справи», – вважає Левітс.

Він заявив, що серед латвійських росіян є частина, яка посідає явно проукраїнські позиції, і є меншість, яка підтримує російську позицію.

«Це означає, що вони знаходяться поза спектром демократії. Демократичний спектр ґрунтується на уявленнях про справедливість. І підтримати вочевидь несправедливу ідею означає, що ти не демократ», – додав він.

Президент Латвії висловив упевненість, що з часом у країні збільшується кількість тих росіян, які підтримують Україну, оскільки вони починають розуміти, що насправді відбуваються.

«Демократія захищається, і ті, хто становить для неї загрозу, або ті, чиї погляди явно суперечать принципам демократії – я б сказав, треба дивитися на тих, хто висловлює такі погляди, які перебувають поза цим демократичним спектром, і це теж досить агресивно», – підсумував Левітс.

Нагадаємо: у квітні парламент Латвії підтримав у другому, остаточному читанні запропоновані мін’юстом поправки до законодавства, що дозволяють позбавляти громадянства осіб, які підтримують воєнні злочини та агресивні війни.

Відтак особа може бути позбавлена ​​громадянства Латвії, якщо вона надала значну фінансову, матеріальну, пропагандистську, технологічну або іншу підтримку країнам чи особам, які вчинили дії (зокрема геноцид, злочини проти миру, злочини проти людяності, воєнні злочини), що підривають або загрожують демократії, територіальній цілісності, суверенітету та незалежності держав або їхньому конституційному устрою.

Як пояснюється в анотації до законопроєкту, такий захід необхідний, аби латвійське громадянство не зберігалося за особами, котрі здійснювали та підтримували заборонену й засуджувану діяльність, несумісну з цінностями Латвії як демократичної держави.