пвк «вагнер» бере активну участь у воєнному конфлікті в Судані – розслідування CNN
Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела.
Ракети класу «земля – повітря» суттєво підтримали СШР та їхнього ватажка Мохамеда Хамдана Дагало, який бореться за владу зі своїм колишнім союзником військовим правителем Судану генералом Абделем Фаттахом аль Бурханом.
![Maxar Technologies Maxar Technologies](https://static.ukrinform.com/photos/2023_04/1682041913-452.jpg)
Це підтверджують супутникові знімки прикордонної Лівії, де значні території контролює підтримуваний «вагнером» генерал Халіфа Хафтар. Вони демонструють незвичний сплеск активності на базах «вагнерівців».
Знімки показують, як російський транспортний літак Іл-76 курсує між двома ключовими лівійськими авіабазами, що належать Хафтару й використовуються російськими бойовиками.
Літак почав здійснювати перельоти за два дні до початку конфлікту в суботу й продовжував це робити щонайменше до середи.
У четвер, 13 квітня, він вилетів з авіабази Хафтара «Хадім» у Лівії до сирійського прибережного міста Латакія, де росія має велику військово-повітряну базу. Наступного дня літак повернувся з Латакії до «Хадіма». 15 квітня, коли спалахнув конфлікт, він перелетів на іншу авіабазу Хафтара в лівійській Джуфрі.
У вівторок літак знову курсував між Латакії, авіабазою «Хадім» та Джуфрою. Того дня росія скинула ракети на північному заході Судану.
Протягом багатьох років Дагало отримував зброю з москви.
Попередні розслідування CNN показали поглиблення зв’язків між кремлем та військовим керівництвом Судану, яке надало росії доступ до видобутку золота у обмін на військову та політичну підтримку. Ці відносини посилилися після вторгнення москви в український Крим у 2014 році, коли росія почала розглядати африканські золоті родовища як спосіб обходу західних санкцій.
Вторгнення в Україну в 2022 році і хвиля санкцій прискорили розграбування росією Судану та нарощування активності «вагнерівців» у цій країні.
Бурхан і Дагало були союзниками до початку конфлікту. Разом вони очолювали перевороти в Судані у 2019 та 2021 роках.
Як повідомляв Укрінформ, 15 квітня після кількох днів напруженості між армією Судану та «Силами швидкого реагування» в Хартумі пролунали вибухи й стрілянина. Конфлікт точиться навколо переходу країни до цивільного правління.
Обидві сторони застосовують танки, артилерію, бойову авіацію та іншу важку зброю. Бойові дії забрали сотні життів і позбавили мільйони людей електрики, води й продовольства.