Про це повідомляє «The Washington Post» з посиланням на власні джерела, передає Укрінформ.

Видання зазначає, що Білий дім хоче перевірити, наскільки серйозно Москва налаштована на подолання кризи у відносинах з Україною дипломатичним шляхом чи висуває нездійсненні вимоги задля затягування часу або як привід для нового вторгнення.

Двосторонні переговори в Женеві проходитимуть за участю заступниці держсекретаря Венді Шерман та заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова. Після женевських переговорів у середу у Брюсселі відбудеться спеціальне засідання Ради Росія – НАТО та в четвер у Відні сесія ОБСЄ, де США разом із союзниками та партнерами мають намір залучити Росію до співпраці.

Водночас зазначається, що женевські переговори, очевидно, стануть найвірнішим індикатором готовності дипломатичним шляхом запобігти відновленню війни в Європі.

У Женеві американські чиновники стежитимуть, чи наголошуватимуть їхні російські колеги на невиконуваних вимогах Кремля – таких як надання гарантій нерозширення НАТО на схід, чи зосередяться на сферах, де можливі переговори.

Минулого місяця Міністерство закордонних справ Росії опублікувало проєкти договорів зі США і НАТО. Серед іншого, Росія зажадала, аби Сполучені Штати та їхні західноєвропейські союзники погодилися не розміщувати війська та озброєння у країнах колишнього Варшавського договору, які нині є членами НАТО. У проєктах також пропонується обмежити розміщення ракет середньої та малої дальності, що, за словами високопоставленого представника Білого дому, може бути предметом обговорення.

Росія також виловлювалася проти військових навчань за участю американських стратегічних бомбардувальників з ядерною зброєю поблизу Росії.

«Ми готові вивчити можливість взаємних обмежень щодо масштабів таких навчань, зокрема за участю стратегічних бомбардувальників поблизу кодонів одне одного», — сказав представник Білого дому.

Союзники США мають різні підходи щодо позицій, які слід обрати на переговорах. Великобританія та країни східного флангу НАТО, включаючи держави Балтії та Польщу, хочуть, аби США зайняли жорстку позицію й не йшли на жодні поступки.

Інші великі європейські держави, такі як Франція, Німеччина та Італія, побоюються, що одностайна відмова від пропозицій Кремля може стати для Росії приводом для вторгнення.