У Нідерландах 8 червня відбулося друге судове засідання по суті у справі МН17. І якщо під час першого засідання по суті суд недовго розглядав процедурні питання, то другий день слухань розтягнувся на майже шість годин. Суд говорив про зброю, з якої був збитий МН17, місце катастрофи, свідків, що бачили «Бук», запуск ракети та падіння уламків літака з тілами загиблих після знищення МН17.   

У судовій залі було показано знімки фрагментів ракети, що, за версією слідства, влучила у літак. А також фото унікальних за формою фрагментів, що містяться всередині ракет – у формі так званого «метелика». Дослідивши уламки літака рейсу МН17 та фрагменти ракети, експерти дійшли висновку, що пасажирський літак був збитий саме ракетою 9М38М1, випущеною з протиповітряного комплексу «Бук».

Отже, які нові деталі трагедії озвучив суд? І про що розповіли слідству засекречені свідки під номерами?

«ДИСПЕТЧЕР КАРЛОС» ТА ФЕЙКОВІ ВЕРСІЇ ТРАГЕДІЇ

У залі D судового комплексу «Схіпхол», де проходять слухання у справі МН17, на столах у кожного допущеного безпосередньо до зали суду розміщено великі екрани. На них час від часу виводять документи, карти, фото- та відеодокази з матеріалів справи МН17.

За словами слідства, воно розглядало усі можливі варіанти трагедії.

На початку засідання головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс зазначив, що, згідно з дослідженнями, підготовка до польоту та безпосередньо сам політ проходили без порушень. Крім того, після вивчення даних «чорних скриньок» не було виявлено нічого, що б свідчило про несправність літака, тож версія аварії з технічних причин виключена.

До того ж, під час детального розслідування не підтвердився сценарій про військовий винищувач чи вибух на борту, адже ушкодження МН17 вказують на те, що вибух стався зовні, а не всередині літака.

Ба більше, фахівці навіть вивчали варіант із влучення блискавки. І жодна з альтернативних версій, щодо яких захист одного з чотирьох обвинувачених Олега Пулатова подавав клопотання і наполягав на додатковому розслідуванні, не знайшла свого підтвердження.

Згідно з висновками слідства, «Бук» був доправлений на непідконтрольну територію України з Росії за безпосередньої участі чотирьох обвинувачених. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ Генштабу збройних сил РФ, глава «ГРУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці «ДНР».

Щодо Росії, то від самого початку слідства, на всіх його етапах РФ намагалася затягувати судовий процес, вводити в оману слідство, розповсюджуючи дезінформацію та навіть залучаючи своїх хакерів до атак на ІТ-систему поліції Нідерландів. 

Російська Федерація також не припиняє спроб перетворити фейки на начебто докази у справі.

Так, наприклад, було з так званим «диспетчером Карлосом», який «твітив» на замовлення РФ і виявився не авіадиспетчером, а шахраєм, який жив у Румунії та був засуджений в Іспанії за афери.

Суд також згадав статтю видання «Комсомольская правда» про начебто бомбу ЦРУ на борту, хоча жодних доказів вибуху всередині літака не було, а також заяви свідків, які начебто бачили у небі українські військові літаки.

Усі ці неймовірні версії транслювалися російськими ЗМІ, нав’язувалися російською пропагандою з моменту старту судового процесу щодо справи МН17 у березні 2020 року.

ДОКАЗИ ПРИЧЕТНОСТІ РФ ТА «МЕТЕЛИКИ» У ТІЛАХ ЗАГИБЛИХ

Під час свого виступу головуючий суддя підкреслив, що евакуація тіл загиблих та уламків авіалайнера, робота експертів і слідчих на місці трагедії була ускладнена через бойові дії. У результаті вивчення тіл та уламків літака було виявлено фрагменти ракети, випущеної з комплексу «Бук».

За словами судді, насамперед проводився розтин тіл членів екіпажу. Загалом такий розтин було проведено щодо п’яти людей. У результаті було виявлено велику кількість поранень. На екрани моніторів, що розташовані на столах та стінах, вивели фото експертів у білих костюмах. Воно було зроблене на військовій базі у нідерландському місті Хілверсум, де проводили процедуру ідентифікації останків загиблих.

Також показали фото фрагментів ракети, що 17 липня 2014 року влучила у пасажирський літак і вбила 298 людей.

Варто зазначити, що чотири фрагменти ракети були знайдені свідком, який зняв відео з ними, але його не продемонстрували заради безпеки самого свідка.

«Згідно з результатами дослідження цих чотирьох фрагментів, усе вказує на те, що три з них відповідають ракеті 9М38М1, інший може бути як від ракети 9М38, так і від 9М38М1», – зазначив головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс.

У суді також було продемонстровано зображення частини корпусу ракети, яка, згідно з технічним описом, відповідає корпусу 9М38М1.

Крім того, показали фото унікальних за формою фрагментів-«метеликів», які містяться всередині ракет. Такий «метелик» було виявлено у тілі капітана екіпажу літака, а ще один був знайдений у кабіні. Загалом з тіла пілота дістали 100 металевих фрагментів.

«Під час розтину в тілі пілота було виявлено близько 100 металевих фрагментів. Один із них мав форму «метелика», – зазначив головуючий суддя.

Він також наголосив, що останки двох людей з 298 загиблих так і не були знайдені.

«Мій брат – один із двох. Мого брата досі не ідентифікували. Це дуже боляче», – каже у перерві нідерландець Піт Плуг, який у трагедії MH17 утратив брата, невістку й племінника.

Дослідивши уламки літака та фрагменти ракети, експерти дійшли висновку, що МН17 був збитий саме ракетою 9М38М1, випущеною з протиповітряного комплексу «Бук».

РОСІЙСЬКИЙ БУК ТА ЗАСЕКРЕЧЕНІ СВІДКИ

Відчувається, що головуючий суддя, зачитуючи результати розслідування, морально та фізично втомився. Голос час від часу слабшає, після ковтка води він продовжує представляти матеріали справи.

З невеликими перервами майже після п’яти годин слухань головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс передає слово колезі – Гелен Керстенс-Фокенс.

Варто зазначити, що у кримінальному провадженні завжди троє суддів, але через складність та особливість процесу МН17, було вирішено залучити ще й двох резервних суддів.

Суддя Гелен Керстенс-Фокенс описує характеристику «Бука», зокрема звертає увагу, що вага комплексу становить близько 35 тонн, тож на землі після неї залишається слід. А після запуску ракети виникає хмара диму, чути гучний звук. Ракету має бути чутно на відстані близько 5 км. Тож таку техніку не могли не помітити.

Починають говорити про свідків трагедії. Варто зазначити, що їхні імена не розголошуються заради безпеки цих людей. Засекречені свідки під номерами замість імен були допитані слідством та слідчим суддею.

Суддя Гелен Керстенс-Фокенс розповіла, що з двадцяти свідків дванадцять заявили, що у небі був відповідний слід після запуску ракети, на землю падали уламки літака, а також дехто бачив дим у небі після збиття МН17. Восьмеро свідків запевняли, що бачили або чули запуск ракети в день трагедії. З цих восьми свідків троє заявили, що перебували поруч із місцем запуску ракети з поля поряд із Первомайським.

На одному зі свідків суд зупиняється детальніше. Він, зокрема, сказав, що незадовго до трагедії перебував на блок-посту біля селища Первомайське та бачив, як проїжджає військова машина з зеленими ракетами. Потім свідок почув потужний шум, згодом свист і побачив, як у небі з’явився білий слід. А далі він почув вибух, після якого на землю посипалися уламки літака рейсу МН17.

Для перевірки слів цього свідка були вивчені дані його телефона, які підтверджують, що 17 липня 2014 року він дійсно перебував у районі місця трагедії.

А ще у суді показали намальований одним зі свідків у справі MH17 план місцевості, звідки було здійснено запуск ракети. Щодо місця запуску, дехто із засекречених свідків вказував на південь від Сніжного, інші у бік населеного пункту Первомайський, що розташований між Сніжним і Савур-Могилою.

Варто зазначити, що в залі суду також продемонстрували відео, на якому зенітно-ракетний комплекс «Бук» прямує у бік смт Первомайське.

Сьогодні, 9 червня 2021 року, суд продовжує вивчати матеріали справи. Зокрема йдеться про розгляд ключових питань: зброя, якою було збито літак рейсу МН17, місце запуску ракети та роль чотирьох підсудних у трагедії.

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора та з відкритих джерел