Крім того, він визнав цей проєкт таким, що не може належати до категорії «минулих» або «майбутніх» проєктів, повідомляє Укрінформ з посиланням на відповідну інформацію щодо висновку генерального адвоката на сайті Суду ЄС. 

У повідомленні нагадується, що Nord Stream 2 AG, дочірня компанія російського Газпрому у Швейцарії, яка відповідає за планування, будівництво та експлуатацію трубопроводу «Північний потік-2», подав позов проти застосування до нього оновленої Газової директиви ЄС до Загального суду ЄС, який рішенням від 20 травня 2020 року відмовив цій компанії у праві на таке оскарження.

«Генеральний адвокат Міхал Бобек визнав некоректним обґрунтування Загального суду про те, що доповнена директива не може бути предметом прямого занепокоєння для Nord Stream 2 AG, тому що є директивним документом. У цьому сенсі генеральний адвокат нагадав, що, хоча Угода ЄС не має чітких положень про можливість подання з боку фізичної або юридичної особи щодо анулювання директиви, лише цей факт не є достатньою основою для оголошення таких дій такими, що не допускаються до розгляду… Для того щоб встановити, чи підлягає оскарженню акт ЄС, має досліджуватися зміст такого акта», — йдеться у повідомленні.  

За висновком генерального адвоката, правові положення оновленої Газової директиви ЄС можуть вважатися такими, що поширюються на дії компанії Nord Stream 2 AG, які були здійснені до ухвалення цього документа, тож така ситуація може бути предметом занепокоєння для цієї компанії. У цьому контексті генеральний адвокат аналізує правові аспекти застосування положень Газової директиви ЄС щодо анбандлінгу, доступу третіх сторін та тарифних регуляторних правил, які Nord Stream 2 AG вважає такими, що покладають на неї нові зобов’язання. На підставі цього він вважає, що компанія має право на оскарження положень правового акта ЄС, та рекомендує Загальному суду ЄС скасувати своє рішення про невизнання такого права на оскарження як юридичну помилку.

«Де-факто, доповнена директива зачіпає інтереси лише трубопроводу «Північний потік-2», будівництво якого не лише розпочалося, а й досягло просунутої стадії на момент ухвалення цього правового акта. У цьому зв’язку генеральний адвокат наголошує, що, на відміну від «минулих» та «майбутніх» проєктів, «Північний потік-2» не може скористатися будь-якими відступами або винятками з Газової директиви, яка ставить його в унікальну позицію по відношенню до обох (категорій) проєктів та до доповненої директиви, як такої», — йдеться у інформації.

Зробивши такий висновок, яким «Північний потік» визнається таким, що не може характеризуватися як «минулий» або «майбутній» проєкт, генеральний адвокат Суду ЄС рекомендує Загальному суду ЄС повернутися до розгляду цієї справи.

Як повідомлялося, 4 жовтня Данське енергетичне агентство надало дозвіл на введення в експлуатацію російського трубопроводу «Північний потік-2».

Російський газовий монополіст Газпром 10 вересня оголосив про завершення будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Газогін побудований з Росії до Німеччини в обхід України по дну Балтійського моря. Єдиним акціонером проєкту є Газпром. Наразі газогін чекає на сертифікацію з боку німецького регулятора.

Проти цього проєкту виступають Україна, Польща, країни Балтії та США. Уряди цих країн, а також впливова група депутатів Європейського парламенту, вважають, що Росія вже зараз використовує газопровід «Північний потік-2» як гібридну енергетичну зброю як проти України, так і проти усього Євросоюзу.