Демонстрація, яка відбулася в чеській столиці минулої суботи, зібрала, за оцінками поліції, близько 70 тисяч людей. 

Вацлавська площа в центрі міста частіше всього стає місцем проведення протестних акцій, адже має чудові умови для зібрання дуже великої кількості людей: це скоріше широкий бульвар загальною площею 45 тис. кв. м.

Третього вересня він ряснів біло-червоно-синіми триколорами. Ні, не тими, які ми звикли асоціювати з росією, а чеськими прапорами. А також прапорцями з написом «Триколор» – одного з політичних рухів, який, власне, і виступив основним організатором демонстрації разом з євроскептичною Партією прямої демократії.

Варто сказати пару слів про цей рух, створений в 2019 році сином експрезидента Чехії Вацлава Клауса Вацлавом Клаусом молодшим. Згодом він залишив свою посаду голови руху, а з ним пішли й багато людей, після чого «Триколор» став настільки нечисленним, що назвати його серйозною політсилою навряд чи можна, та й в центральних органах влади він не представлений. Що, втім, не заважає нинішній очільниці руху Зузані Маєровій Заградніковій виступати з войовничими заявами: вимагати зближення з росією, скасування санкцій, припинення постачання Україні зброї та загалом лаяти владу, яка, мовляв, думає про що завгодно – Україну, ЄС, НАТО, але не про інтереси Чехії.

Демонстранти в цілому не були настільки радикальними. Вони вимагали сповільнення темпів інфляції, зниження цін на газ, можливості для «експертів» домовлятися з росією про закупівлі дешевих енергоносіїв та жадали відставки уряду прем’єр-міністра Чеської Республіки Петра Фіали, який з москвою домовлятися не хоче. Уряду дали на роздуми час до 25 вересня.

БЕЗКОМПРОМІСНА ДО РОСІЇ ВЛАДА

Сам Петр Фіала назвав демонстрацію в Празі античеською. За його словами, вона була скликана силами, які самі називають себе проросійськими, а їхні позиції близькі до екстремістських, і отже саме вони йдуть усупереч з інтересами Чеської Республіки. 

«Зрозуміло, що російські пропагандистські та дезінформаційні кампанії неодноразово з’являються на нашій території, і хтось їм просто піддається… Тлумачення подій, які я мав нагоду бачити, вказують на різко проросійські настрої, і, на мій погляд, це не відповідає інтересам Чехії та наших громадян», – заявив Фіала. При цьому він нічого проти проведення протестних акцій не має, бо це демократія, яку чехи довго виборювали та яку зараз дуже цінують. 

У свою чергу, віцепрем’єр і міністр внутрішніх справ ЧР Віт Ракушан заявив, що уряд працює над рішеннями, які позбавлять людей страху перед майбутнім, «але ці рішення не полягають у схилянні до путінської росії». Він зауважив, що «розкол суспільства є однією із цілей гібридної війни», яку путін активно веде в Європі.

Про це заявила і спікерка нижньої палати парламенту Маркета Пекарова Адамова: «Якщо хтось очікує, що ми схилимося до злочинного російського режиму, вони цього не дочекаються».

Отже, політики правлячої коаліції відразу зрозуміли, «звідки ноги ростуть» і «чиї вуха стирчать» у цій акції.

СПОВНЕНІ НАДІЙ НА РОЗКОЛ РОЗСМІ

На користь їхньої думки свідчить те, як подавали новини про демонстрацію російські державні ЗМІ. Вони, зокрема, активно посилалися на «експерта з енергетики Володимира Штепана», який педалює ідею прямих переговорів Чехії з рф щодо закупівлі енергетичної сировини.

Ба більше, росінформагентства лякають тим, що якщо влада не почує закликів до термінового перегляду своєї політики, то в ЧР, мовляв, можуть відбутися революційні події, порівняні з листопадом 1989 року, коли компартію було відсторонено від влади в Чехословаччині.

Тут, здається, кремлівські пропагандисти трохи загнули. Хоча вони й спробували збільшити кількість учасників до 100 тисяч, але ситуація все ж дуже відмінна. До того ж, у 1989 році, в період Оксамитової революції на найбільшу демонстрацію 25 листопада на Летенському полі зібралося майже 800 тисяч людей (до речі, її вперше демонстрували по тб у прямому ефірі). 

А демонстрації поменше – до 300 тисяч учасників проходили й зовсім недавно, в 2019 році, проти тодішнього прем’єра Андрея Бабіша, щоправда, і це до його відставки не призвело.

російські «ЗМІ» також активно педалювали тему, що чехи, мовляв, повстали проти уряду та висунули ультиматум стосовно «спецоперації» в Україні з вимогою зупинити постачання зброї для ЗСУ та нагадували, що Чехія була однією з перших країн, які були «вороже налаштовані по відношенню до росії».

Ну, це взаємно. У травні 2021 року мзс рф склало список «недружніх держав», у який увійшло всього 2 (на той час) країни – США та Чеська Республіка. Нагадаємо, відносини, і без того непрості, зіпсувалися до точки замерзання після «скандалу навколо Врбетице».

При цьому російська пропаганда та дезінформація у Чехії роками є однією з найактивніших у Європі, з чим чеська влада з більшим чи меншим успіхом намагається боротися.

ГРА НА ПОБОЮВАННЯХ ГРОМАДЯН

Отже, як зазначалося на початку, традиції протестного руху в Чехії – міцні. Втім, це не означає що мрії кремля на різку зміну курсу центральноєвропейської держави здійсняться і чехи впадуть в обійми країни, яку вважали агресором і окупантом ще в минулому столітті. Пам’ять про радянські танки в Празі в 1968 році закарбувалася в свідомості. Тепер Чехія передає танки радянського зразку Україні, щоб били рашистів. 

Не випадково, що російські пропагандисти намагалися представити нинішню демонстрацію як антиукраїнську. Але це не зовсім так, хоча організатори й намагалися інструменталізувати проблему війни. Переважна більшість людей вийшла на вулиці саме через побоювання у зв’язку з рекордними цінами на газ, найбільшою з 1993 року інфляцією, невпевненістю в майбутньому. 

Тож теза «уряд приділяє більше уваги допомозі Україні, ніж власному населенню» не був таким вже незрозумілим народу. Крім того, Чехія ще й головує наразі в Раді ЄС, що потребує додаткової солідарності на європейському рівні, і нинішнє керівництво дуже уважно поставилося до своїх обов’язків. У відповідь на це протестувальники відповіли своїм гаслом: «Чехія передусім!».

РАДИКАЛИ І РОСІЯНИ НА ПРОТЕСТАХ У НІМЕЧЧИНІ

На тих же струнах душі грають у сусідній Німеччині свої популісти – праворадикальна «Альтернатива для Німеччини» та ліворадикальні «Ліві», які пригрозили владі «спекотною осінню» з регулярними протестами. Обидві партії відомі своїми проросійськими настроями та російськими зв’язками, а також нерідко відвертою підтримкою війни росії проти України. 

По країні прокотилося останніми днями кілька, щоправда, поки не дуже масових, демонстрацій. На відміну від демонстрацій чеських, у Німеччині на них часто виходять росіяни, які живуть у ФРН, і російські прапори на них не рідкість.

Зокрема, 4 вересня відбулася демонстрація в Кельні (орієнтовно 700 осіб, частина з яких навіть влаштувала збір коштів на підтримку російських окупаційних сил на Донбасі), в Гамбурзі (400 людей), в Любміні (до 1800 протестувальників), Бернбурзі (близько 500 людей); 5 вересня в Лейпцизі (близько 3500 учасників замість заявлених 10 тисяч). 

Отже, для російської пропаганди та спецслужб у країнах Європи починаються насправді спекотна осінь: треба підігрівати страхи людей перед холодною зимою і намагатися здійснити мрію шефа кремля – посилити нестабільність країнах ЄС. 

Утім, російським керівникам не варто все ж перебільшувати свій вплив на місцевих симпатиків і силу газового шантажу, недооцінювати стійкість європейських демократій і солідарність з Україною. Так, зима буде важкою. Але Європа, схоже, все ж змогла підготуватися до неї краще, ніж могло здатися ще нещодавно. Що ж до росії, то вона своїми діями та намаганнями маніпулювати настроями в Європі, лише погіршує свій імідж, який уже важко чимось зіпсувати ще більше.

Ольга Танасійчук, Прага-Берлін.

Перше фото: EPA