Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Reuters.

«Є проблеми з управлінням, вони (Туреччина та Росія — ред.) борються за те, хто повинен керувати хабом», — повідомило джерело агентства, знайоме із ходом реалізації проєкту, на умовах анонімності.

Інше джерело, близьке до російського «Газпрому», визнало наявність «проблеми» з питаннями управління.

Вказується також, що «Газпром» і міністерство енергетики Туреччини не відповіли на запити про коментар щодо ситуації.

«Росія розглядає хаб як спосіб змінити маршрут свого експорту газу зараз, коли європейські країни різко скоротили закупівлі. Він сподівається продати частину газу через Туреччину країнам, які не бажають купувати напряму в Росії», — йдеться у публікації.

Наразі Москва постачає газ до Туреччини через трубопроводи «Блакитний потік» і «Турецький потік» через Чорне море. Газ через «Турецький потік» також йде на подальший експорт до Південної та Східної Європи, включаючи Угорщину, Грецію, Боснію і Герцеговину, Румунію та Сербію.

«Деякі західні столиці стурбовані тим, що будь-який турецький газовий хаб, який включає російський газ, може дозволити Москві маскувати експорт, який підпадає під санкції Заходу через її дії в Україні, шляхом змішування палива з різних джерел», — йдеться у матеріалі.

Як повідомляв Укрінформ, у Туреччині неодноразово заявляли про намір перетворити країну на газовий хаб для постачання природного газу в інші країни, зокрема в ЄС. Наприкінці минулого року на північному заході Туреччини відкрили нову чергу підземних газосховищ, що зробило Сіліврійське сховище найбільшим у Європі з об’ємом 4,6 мільярда кубічних метрів. Про створення газового хабу йшлося на зустрічі президентів Туреччини та Росії на початку серпня цього року.

За кілька тижнів Туреччина підписала з Угорщиною угоду про постачання природного газу, початок реалізації якої заплановано на наступний рік.

Фото: AA