Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.

«Це нове законодавство закриє лазівку в нашому вже існуючому антитерористичному законодавстві», – сказав Більстрем журналістам у Лулео, північна Швеція.

«Швеція раніше не забороняла участь у терористичній організації. Зараз ми це зробимо», — додав міністр.

Раніше Туреччина заявляла, що Швеція переховує членів бойових угруповань, які Анкара вважає терористичними.

Нове законодавство, яке, за словами Більстрема, доповнює зобов’язання Швеції, взяті у Мадриді, забороняє організацію зборів або надання матеріально-технічної чи фінансової допомоги чи навіть їжі забороненим групам.

Таким чином, уряд Швеції сподівається, що йому вдасться переконати новообраного президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана дати зелене світло членству в НАТО до липневого саміту альянсу у Вільнюсі.

Туреччина, зокрема, хоче, щоб Швеція притягнула до відповідальності осіб, які вивісили прапор Робітничої партії Курдистану (РПК) на будівлі парламенту в Стокгольмі під час турецьких виборів.

Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну нейтральні Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО. Під час Мадридського саміту в червні 2022 року країни отримали запрошення приєднатися до Альянсу від усіх 30 членів. Водночас у Мадриді був підписаний Тристоронній меморандум, що відобразив занепокоєння Туреччини станом боротьби з тероризмом у Фінляндії та Швеції.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що вимагатиме пояснень від Угорщини, чому вона затримує ратифікацію шведської заявки на вступ до НАТО.

Глава МЗС Швеції Тобіас Більстрем заявив, що країна зробила все належне за Тристороннім меморандумом, що був підписаний із Туреччиною та Фінляндією під час торішнього саміту НАТО в Мадриді, та розраховує на швидку ратифікацію протоколу про входження країни до НАТО парламентами Туреччини та Угорщини.

4 квітня Фінляндія офіційно стала членом НАТО.