Як передає Укрінформ, про це повідомляє AFP.

Постанова розширює категорію кіберзлочинів, додаючи до них дії, що призводять до етичної або суспільної шкоди. Це зокрема «поширення фальшивих новин» та розповсюдження повідомлень, що «підбурюють до протестів», а також розповсюдження інформації, яка вважається неправдивою або шкодить іміджу держави.

«Вперше країна матиме правові стандарти для протидії злочинам у сфері кібербезпеки», — сказав Пабло Домінгес, директор із кібербезпеки Міністерства зв’язку Куби.

Заступник міністра комунікацій Куби Вільфредо Гонсалес у коментарі AFP зазначив, що постанова є першим документом, що запроваджує юридичний стандарт боротьби з кіберзлочинами.

Це, на думку урядовця, допоможе кубинцям «захищати їхні персональні дані» та упевнитися в тому, що «ніхто не зможе викривити правду, принизити посадовця в нашій країні чи наш революційний процес».

Натомість, директор американського представництва правозахисної організації Human Rights Watch Хосе Міґель Віванцо заявив, що своїми діями влада Куби хоче ще більше посилити контроль над інтернетом.

Як повідомляв Укрінформ, 11 липня тисячі кубинців вийшли на вулиці у різних містах, щоб висловити обурення економічною політикою уряду, незадовільними темпами вакцинації проти COVID-19.

Тоді тисячі людей були затримані, а один протестувальник загинув. Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав демонстрантів «контрреволюціонерами».