Про це йшлося під час дебатів на тему соціально-економічних наслідків війни в Україні та запровадження податку на корпоративні надприбутки, передає кореспондент Укрінформу.

Зокрема, обговорювалися питання, як пом’якшити наслідки війни для домогосподарств та підприємств ЄС.

Голова фракції соціал-демократів Гарсія Перес наголосила, що такої інфляції в Європі ще не було, при цьому поглиблюється соціальна нерівність. “Політика ЄС і держав-членів мусить бути спрямована на те, щоб допомогти найбільш уразливим. Нам потрібний пакет солідарності від ЄС на зиму”, — зазначила Перес.

За її словами, до такого пакета мають увійти компенсації зростання цін на енергію. “Ми не можемо більше чекати, бо людям вже доводиться обирати між харчуванням і опаленням. Частина бюджету має бути спрямована як відповідь на кризу”, — наголосила євродепутатка.

Окрім того, підкреслила вона, треба забезпечити потужну соціальну підтримку, зокрема, запровадити директиву про мінімальну заробітну плату. Крім того, необхідно забезпечити соціальну справедливість, а це — і питання фіскальної рівності. Тому потрібні податки на надприбутки і мінімальний внесок від великих корпорацій.

“Також нам потрібна глибинна реформа енергетичних ринків, щоб ми мали більш диверсифіковані джерела енергії та могли скоротити нашу залежність від путіна. Нам потрібна солідарність, тому я прошу і Єврокомісію, і Раду ці бар’єри подолати”, — додала Перез.

Євродепутат Маркус Фербер від фракції Європейської народної партії (ЄНП) розкритикував установи ЄС за багатослів’я на тлі недостатніх дій. “Пів року обговорюємо, але нічого не зробили. Ми стикаємося з бюрократичними перепонами і не маємо режиму пом’якшень для громадян”, — сказав він, додавши, що деякі заходи вживаються, але це робиться “занадто пізно”.

Депутатка від групи “Оновити Європу” Діта Харанзова наголосила, що перше завдання ЄС — підтримувати Україну в боротьбі з путінським режимом. Водночас вона зазначила, що мільйони європейців не знають, як переживуть цей зимовий період, а інфляція подекуди  перевищує 10%.

“Нам необхідно розробити механізм кризового врегулювання вже зараз. Нам потрібно впровадити банки їжі, харчування, і ми маємо знати, як ми будемо все це фінансувати. Ми маємо адекватно координувати зусилля в усіх країнах, адже зима наближається, і зараз після гарних слів потрібні конкретні дії”, — сказала вона.

Своєю чергою представник фракції Європейських консерваторів та реформістів Александр Вондра запропонував продовжити використання вуглецевої та ядерної енергетики.

“Ми не можемо одночасно вести дві війни — з путіним і з вуглецем. Так, ми маємо зупинити путіна за будь-яку ціну, ми маємо підтримувати Україну, бути незалежними від російського постачання, встановити стелі на ціни і впровадити податки на надприбутки. Але цього недостатньо для збереження соціальної згуртованості — наша співпраця всередині ЄС вже під загрозою. Ми мусимо пригальмувати нашу боротьбу з вуглецем і встановити стелі на ціни енергоносіїв — від газу до електрики, — і зрештою, реабілітувати атомну енергетику як надійне джерело енергії”, — зазначив він.

Представник Єврокомісії Паоло Джентілоні, підсумовуючи дебати, наголосив на підтримці ЄС українського спротиву, зауваживши: “путін хоче нас роз’єднати. І тільки коли ми будемо діяти спільно, ми зможемо йому ефективно протистояти”.

Він додав: “11 листопада ми виступимо з планом подолання цієї кризи. Як ви знаєте, ЄК сьогодні протягом дня прийме новий енергопакет. Це дуже широкий крок, який було розроблено спільно державами-членами, і хочу вас запевнити, це не останній крок”.

Як повідомлялося, Єврокомісія працює над планом заходів щодо реагування на складну ситуацію в енергетичній сфері.