Єврокомісарка заперечує, що газову цінову кризу спричинив «Зелений курс»
Будь-які припущення про те, що поточна цінова криза на енергоресурси спричинена європейським Зеленим курсом, є хибними, оскільки головна причина такого явища – в енергетичній залежності ЄС від імпортованого вуглецевого пального, тож метою ЄС є позбавитися від такої залежності.
Про це у Брюсселі під час пресконференції з представлення пропозицій щодо реагування на цінову енергетичну кризу заявила єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Поточний сплеск цін на газовому ринку не спричинений європейським «Зеленим курсом». Це результат нашої залежності від імпорту вуглецевого пального. Такий актив є об’єктом глобальної торгівлі, і ми бачили зростання попиту, зокрема, в Азії. Ми маємо вирішити, як у майбутньому уникати залежності від дуже вразливих поставок вуглецевої енергії. Наразі, ми (ЄС- ред.) імпортуємо переважну кількість природного газу та сирої нафти», — сказала єврокомісарка.
Відповідаючи на запитання щодо можливого розведення цін на електроенергію з цінами на газ, Сімсон зауважила, що єдиним шляхом для цього є збільшення в енергобалансі долі поновлювальної електроенергії та припинення використання газу як такого. За її словами, наразі на газ припадають близько 30% електроенергії, що виробляється в ЄС, тож скорочення використання цього ресурсу в енергетичному балансі є довгостроковою метою.
При цьому єврокомісарка нагадала, що ЄС має намір довести долю поновлювальних джерел на ринку електроенергії до показника у 65% до 2030 року. Така ціль буде також відображена у пропозиціях з розвитку водневої енергетики, яку Єврокомісія представить вже у грудні.
Як наголосила єврокомісарка, на час такої «зеленої» трансформації до поновлювальних джерел ЄС має забезпечити якомога більш ефективне функціонування газового ринку.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо причетності Росії до цінових маніпуляцій на газовому ринку, Сімсон наголосила, що будь-які подібні припущення щодо неконкурентної ринкової поведінки є об’єктом ретельного вивчення та оцінки з боку Єврокомісії та енергетичних регуляторів.
«Наша первинна оцінка говорить, що «Газпром» виконує свої довгострокові контракти, водночас постачаючи мало або не постачаючи зовсім додаткові обсяги газу. Очевидно, рішення для проблеми ціни та безпеки постачання є таким же, як і для кліматичних змін, — розвиток на місцях доступної та ефективної поновлювальної енергетики. Ми маємо позбутися залежності від закордонного вуглецевого пального, незалежно від того, звідки воно походить», — сказала єврокомісарка.
Вона зауважила, що Норвегія, яка є одним із головних постачальників газу та ринок ЄС, погодилася збільшити обсяги постачання. Ця обставина, а також дотримання довгострокових контрактів з іншими постачальниками, дозволяє поступово заповнювати європейські газові сховища. За словами єврокомісара, на момент її виступу у Європарламенті щодо газової цінової кризи минулого тижня, показник наповненості європейських газових сховищ становив 75%, але станом на сьогодні він становить уже 77% від загальної ємності.
Як повідомлялося, за кілька минулих місяців ціна природного газу на європейському ринку зросла у рази та інколи перевищувала показники у 1900-2000 доларів за 1000 кубічних метрів.
Представники уряду України послідовно попереджали європейських партнерів, що ця криза спричинена, у тому числі енергетичною політикою Росії, яка намагається таким чином тиснути на євроінституції та національних регуляторів ЄС з метою швидшого запуску газопроводу «Північний потік – 2».
Російський газовий монополіст «Газпром» 10 вересня оголосив про завершення будівництва цього газопроводу, який наразі проходить сертифікацію у німецького енергетичного регулятора. Німецька сторона за 4 місяці має надати свої висновки на розгляд Єврокомісії, яка, у свою чергу, винесе судження щодо такої сертифікації впродовж двох місяців з моменту отримання проєкту рішення німецького регулятора.
Вчора під час саміту ЄС в Києві президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що на «Північний потік – 2» повністю поширюються норми Газової директиви ЄС, так званого 3-го енергопакета ЄС, який виключає монопольне використання трубопроводу однією компанією та передбачає розділення функцій виробництва та транзиту газу між різними суб’єктами ринку.