Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена сьогодні на сайті Європейського Парламенту. 

«У резолюції, яка була прийнята 416 голосами «за», 124 – «проти» та 33 –«утрималися», депутати заявили, що 17 «лікувальних» заходів, які є предметом переговорів між Єврокомісією і Угорщиною, не є достатніми для того, щоб відповісти на існуючі системні ризики для фінансових інтересів ЄС, навіть якщо всі вони будуть реалізовані у повному обсязі… На думку депутатів, ризик хибного використання ресурсів ЄС в Угорщині залишається чинним, тож Європейська Комісія не має ухвалювати план відновлення та стійкості (RRF), допоки країна повною мірою не виконає всі рекомендації у сфері верховенства права та всі відповідні рішення Суду ЄС та Суду з прав людини», — йдеться у повідомленні.

Резолюція констатує, що народ Угорщини не зміг поки що скористатися перевагами RRF, який є основним інструментом для економічного відновлення після пандемії коронавірусу для всіх країн-членів ЄС, саме внаслідок дій власного уряду.

Депутати закликали країни-члени ЄС ухвалити запропоновані заходи обумовленості фінансування для Угорщини, щоб захистити бюджет ЄС від зловживань, що пов’язані із порушенням принципів верховенства права в Угорщині, та скасувати такі обмеження лише тоді, коли «лікувальні» заходи для Угорщини матимуть бажаний та стійкій ефект.

При цьому європейські політики закликали Європейську Комісію та Раду ЄС не піддаватися тиску, який Угорщина намагається на них чинити, блокуючи критично важливі рішення ЄС, наприклад, щодо виділення 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги для України у 2023 році. На думку депутатів, це зловживання принципом консенсусу при голосуванні не повинне мати жодного впливу на рішення, стосовно плану відновлення для Угорщини та застосування правил обумовленості виділення цих грошей дотриманням верховенства права.

Депутати закликали Єврокомісію вжити більш рішучих заходів проти дій уряду Угорщини, особливо в тому, що стосується обмеження незалежності суддів.

Як зазначається у повідомленні, 18 вересня 2022 року Європейська Комісія запропонувала заморозити суму у 7,5 мільярдів євро для Угорщини, виходячи із занепокоєнь, що пов’язані із корупційними ризиками та вадами існуючої системи державного замовлення.

До цього, ще у квітні поточного року, Єврокомісія розпочала проти Угорщини процедуру застосування принципу обумовленості під приводом порушення принципів верховенства права, зокрема, незалежності судової гілки влади від адміністративних впливів з боку уряду. Після переговорів з Єврокомісією, Угорщина представила програму з 17-ти «корегувальних» заходів, зокрема, щодо створення оперативних структур з боротьби проти корупції, внесення змін у правила державного замовлення та інші, які, як виходить із прийнятої сьогодні резолюції, Європарламент вважає недостатніми.

Рада ЄС має прийняти рішення щодо виділення коштів відповідно до плану відновлення та стійкості для Угорщини до 19 грудня поточного року. Рішення прийматиметься за принципом кваліфікованої більшості, на основі пропозицій, що надійдуть від Європейської комісії.

Як вже повідомляв Укрінформ, сьогодні Європейський парламент ухвалив пропозицію Єврокомісії щодо виділення макрофінансової допомоги, МФД+ для України в 2023 році в обсязі 18 мільярдів євро. Процедура правового оформлення цього рішення потребує ухвалення Радою ЄС за принципом консенсусу.

Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна не підтримує ідею колективного запозичення ЄС на ринку капіталів для допомоги Україні. Така позиція Угорщини може бути проявом тиску на ЄС, який поки що утримує значні кошти на відновлення Угорщини після пандемії COVID-19 під приводом невідповідності певних рішень уряду Угорщини принципам верховенства права та поваги до прав людини.

Єврокомісія сподівається досягти позитивного рішення на переговорах з Угорщиною щодо виділення МФД+ для України, та здійснити перші перерахування цієї допомоги вже у січні 2023 року.