Археологи знайшли самотній скелет 15-річного хлопця ще 1907 року у печері мезоліту або середнього кам’яного віку в Рандаберзі, уздовж західного узбережжя Норвегії.

Вчені припустили, що він помер один, оскільки його останки були знайдені так, ніби він притулений до стіни печери.

Його останки є одними з найстаріших скелетів, коли-небудь знайдених у Норвегії. Було встановлено, що решткам приблизно 8300 років. Знайденій стародавній людині дали  прізвисько Vistegutten, що з норвежської означає “хлопчик із Вісте”. Довгий час він зберігався в музеї на півдні Норвегії.

Вже у цьому столітті дослідникам вдалося встановити життя та смерть “хлопчика із Вісте”. Попри те, що підлітку на момент смерті було не менше 15 років, його зріст був всього 1,25 м. Це доволі мало для такого віку навіть за стандартами мезоліту. 

Не менш дивним був череп дитини. Стан, відомий як скафоцефалія, означав, що його череп занадто рано зрісся, змусивши голову рости назад. Крім того, цей дефект надав черепу ребристого вигляду. Водночас науковці підкреслили, що скафоцефалія не впливає на інтелектуальні здібності або розвиток. 

І хоча незвичайний череп і низький зріст хлопчика могли надати йому унікального вигляду, його останки свідчать про те, що він був ситий і здоровий.

У печері разом з хлопчиком було знайдено велику кількість останків тварин, що свідчить про те, що він точно не голодував. Крім того, було знайдено прикраси, наприклад декоровані кістяні підвіски, рибальські знаряддя, включаючи гачки, гарпуни та кістяні вістря з колючими кістками, що свідчить про те, що стародавні “люди жили, працювали, готували їжу та спали на місці Вісте. 

Проте, питання, чому поруч з ним більше не знайшли решток інших людей, до прикладу батьків, залишається відкритим. 

На те, щоб відтворити точну зовнішність норвезького підлітка з минулого, вченим знадобилося кілька місяців. Це була кропітка праця. 

Щоб зробити реконструкцію, було зроблено дві комп’ютерні томографії (КТ) черепа, що дозволило судмедексперту зі Швеції Оскару Нільссону створити пластикову копію, надруковану на 3D.

Оскільки він не був впевнений щодо товщини обличчя хлопчика, Нільссон покладався на вимірювання сучасних 15-річних хлопчиків Північної Європи.

Аналіз ДНК хлопчика показав, що його тон шкіри, волосся та колір очей “ймовірно, будуть близькі до інших “норвезьких” знахідок того періоду, включаючи переважно карі очі, темне волосся та проміжний тон шкіри.

Він помітив, що лоб був “досить дитячим на вигляд, округлим і трохи виступаючим від обличчя. Швидше за все, це пов’язано зі скафоцефалією. У підлітка також був тонкий носовий виступ, але ніс був досить широкий у нижній частині.

До речі, рибальський гачок, який тримає в руці реконструйований хлопчик із Вісте, є копією однієї з цих знахідок.

Зараз нова повна реконструкція тіла підлітка кам’яного віку — на прізвисько Vistegutten виставлена в музеї Hå Gamle Prestegard на півдні Норвегії. 

Источник: uspih.in.ua