Наприкінці другого кварталу влада пожвавила роботу над законодавством.

​До 241 випуску Індексу реформ потрапило 12 регуляцій, а значення Індексу реформ склало 1,3 бала. У попередньому випуску значення Індексу становило 0,9 бала. Головною реформою випуску став закон про розширення застосування англійської мови в Україні, який потрапив одразу у два піднапрямки — «Державна служба» та «Освіта» — і сумарно отримав від експертів 3 бали.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

ЗАКОН ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УКРАЇНІ, +3 БАЛИ

Закон 3840-IX надає англійській мові статус мови міжнародного спілкування в Україні, а держава зобов’язується сприяти її активному застосуванню. 

Державні службовці вищої ланки (керівники апарату Верховної Ради, державні секретарі Кабміну та міністерств, керівники окремих державних служб) мають володіти англійською мовою. Те саме стосується голів місцевих державних адміністрацій та їхніх заступників, прокурорів, керівників університетів тощо. Достатній рівень буде встановлений на основі рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR) та стандарту Організації Північноатлантичного договору (STANAG 6001). Рівень володіння англійською мовою визначатиметься на іспитах та за міжнародними сертифікатами.

Планується, що англійською мовою володітимуть також прикордонники, диспетчери та співробітники «швидкої», лікарень, довідкових служб в аеропортах, морських та річкових портах, на залізничних вокзалах, автовокзалах.

Щоб створити умови для кращого володіння англійською, держава забезпечить вивчення англійської мови в яслах та дитсадках. Також англійська стане обов’язковою для вивчення у школах, профтехучилищах, університетах. Додатково держава сприятиме розвитку цифрових платформ для вивчення англійської.

Щодо того, хто фінансуватиме вивчення англійської українцями, закон пропонує розмите твердження: «здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством». Не зафіксовано, який обсяг навчання дорослих гарантовано фінансується державою чи місцевою владою. Це питання актуальне, оскільки поки не ясно, де і на яких умовах чиновники, диспетчери «швидкої», співробітники прикордонної служби підвищуватимуть рівень володіння англійською.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ

Ілона Сологуб, наукова редакторка «Вокс Україна»:

«Закон спрямований на те, щоб людина, яка не знає української мови, але володіє англійською, не відчувала мовного бар’єру, перебуваючи в Україні. Тобто могла отримати англійською інформацію під час користування громадським транспортом, отримання медичної допомоги, проходження кордону, відвідування музеїв та інших культурних закладів. Також передбачене обов’язкове володіння англійською  для держслужбовців, співробітників поліції, командного складу армії та Нацгвардії та обов’язкове вивчення англійської у дитсадках, закладах вищої та професійної освіти (у школах уже вивчають англійську з першого класу). Держслужбовці, які знатимуть англійську на рівні не нижче В2, отримають заохочення у розмірі 10% посадового окладу.

Щоправда, всі ці зміни будуть запроваджені найраніше у 2026 році (викладання англійської у дитсадках) або за 2-5 років після скасування воєнного стану (на транспорті, в армії та поліції, серед держслужбовців). Тож цей законопроєкт можна охарактеризувати радше як спрямований на майбутнє, аніж як той, що принесе негайні зміни. Отже, у людей, яких це торкнеться (наприклад, лікарів, прикордонників, військових та поліцейських), буде час вивчити англійську.

Під час обговорення цього законопроєкту велику увагу суспільства привернуло запровадження демонстрації фільмів англійською в кінотеатрах. Зрештою парламент вирішив запровадити не обов’язкове демонстрування фільмів англійською, а заохочення (компенсацію недоотриманих прибутків) для тих кінотеатрів, які це робитимуть понад визначений мінімальний обсяг. Для цього уряд розробить спеціальну бюджетну програму. На мою думку, це оптимальне рішення, оскільки, багато українців іще не завершили повернення до української. А кіно є ефективним засобом засвоєння мови».

Закон, що посилює незалежність Бюро економічної безпеки, +1,5 бала

Влітку президент підписав закон 3840-IX, який є одним зі структурних маяків поточної програми співпраці України з МВФ. Головні нововведення закону — це нові правила конкурсного відбору та оцінка роботи керівника Бюро економічної безпеки.

Кількість членів конкурсної комісії для призначення керівника Бюро зменшується з 9 до 6 осіб, трьох із яких Кабмін визначить самостійно, а ще трьох затвердить за пропозиціями міжнародних організацій, що протягом останніх трьох років надавали Україні технічну допомогу. Для ухвалення рішення комісії за нього має проголосувати не менше 4 членів конкурсної комісії, при чому як мінімум 2 з них мають бути із запропонованих «міжнародниками».

Для оцінки ефективності роботи обраного директора через рік та три роки після його обрання буде проводитися незалежне оцінювання (аудит) ефективності БЕБ. Його проводитиме спеціальна комісія з трьох осіб, затверджена КМУ за пропозиціями міжнародних організацій. Якщо висновок комісії свідчитиме про неефективну роботу БЕБ та неналежне виконання обов’язків директором, то його можуть звільнити.

Для проведення атестації працівників БЕБ будуть створені кадрові комісії

Для перевірки доброчесності працівників БЕБ будуть створені підрозділи внутрішнього контролю, які напряму підпорядковуватимуться директору БЕБ. Вони слідкуватимуть за дотриманням вимог законів про державну службу та запобігання корупції, зокрема і тих, що стосуються етичної поведінки та врегулювання конфлікту інтересів. Також співробітникам цих підрозділів нададуть право проводити моніторинг способу життя працівників БЕБ.

Ми писали про цей законопроєкт у десятому огляді важливих законопроєктів за січень 2024.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТКИ

Катерина Бутко, Голова ВО «Автомайдан», голова Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції:

«Протягом багатьох років правоохоронні органи, які мали займатися розслідуванням економічних та фінансових злочинів, часто використовували свої повноваження для тиску на бізнес та виконання політичних замовлень. Спроби реформування чи очищення структур від недоброчесних співробітників були малоефективні, оскільки часто мали на меті лише розподіл впливу на ці структури з боку влади. 

Створення нової єдиної служби, яка б розслідувала фінансові та економічні злочини та замінила собою корумповану податкову міліцію, було однією з пріоритетних вимог Міжнародного валютного фонду ще з 2013 року. Перші законопроєкти в цьому напрямку ухвалювалися ще за часів Януковича та Азарова. Такі ініціативи з’являлися чи не щороку аж до 2021 року, коли ухвалили закон про створення БЕБ. 

Проте закон мав низку вад, які стосувалися зокрема й процесу обрання голови органу. «Зусиллями» конкурсної комісії чи не за рекордний проміжок часу головою БЕБ був призначений Вадим Мельник. У 2022 році Тимчасова слідча комісія Верховної ради виявила цілий ряд порушень законодавства співробітниками БЕБ, у результаті чого почалася робота з “перезавантаження” цього органу. 

У новому законі є кілька важливих моментів:

1. Обрання нового керівництва комісією, до складу якої будуть входити міжнародні експерти з вирішальним голосом. На жаль, міжнародні експерти, не перебуваючи повністю в українському контексті, можуть піддатися впливу та не використати свій блокуючий голос. 

2. Переатестація чинних співробітників БЕБ — ефективність цього заходу буде залежати від складу атестаційної комісії. Зокрема від того, кого саме делегують бізнес-асоціації і яким в результаті буде розподіл голосів у атестаційній комісії.

Наразі ключове — це склади комісій та їхня готовність працювати незалежно від можливого тиску».

КАБІНЕТ ПАЦІЄНТА В «ДІЇ» +1,5 БАЛИ

Кабмін своєю постановою №756 дозволив створювати на Порталі Дія електронний кабінет пацієнта. За допомогою цього кабінету пацієнти зможуть отримати доступ до власної медичної інформації та документів у центральній базі даних. 

За допомогою електронного кабінету пацієнти можуть змінювати інформацію про себе, що зберігається у центральній базі (Реєстрі пацієнтів), укладати та припиняти дію декларації з обраним лікарем, переглядати перелік медичних інформаційних систем, які мають доступ до інформації про пацієнта, та припиняти такий доступ.

КОМЕНТАР ЕКСПЕРТІВ

Інна Іваненко, виконавча директорка БФ «Пацієнти України»:

«Розширення можливостей для пацієнтів у Дії давно було на часі та неодноразово підіймалося пацієнтською спільнотою. Це дозволить пацієнтам в телефоні мати свою історію хвороби, отримувати електронні направлення, укладати чи скасовувати декларації з лікарями та записуватися до спеціаліста. Це пришвидшить отримання медичних послуг і забезпечить дистанційний доступ до медичних послуг та даних.

Наразі постанова Кабміну не потребує змін, проте для її ефективної реалізації необхідно розробити відповідне програмне забезпечення, щоб кабінет пацієнта був зручним у користуванні. Також необхідно забезпечити належний обмін даними між базами і гарантувати безпеку медичних даних, що є критично важливим аспектом для захисту даних пацієнтів».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Фото: depositphotos.com/ua/

Автори:

Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту «Індекс реформ», комунікаційна менеджерка

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства